20 жовтня православні християни вшановують пам’ять святого великомученика Артемія Антіохійського — мужнього воєначальника, який залишився вірним Христу навіть під тортурами імператора-відступника Юліана. Саме цього дня свої іменини відзначають більшість Артемів в Україні. День ангела — це не просто дата в календарі, а глибокий духовний орієнтир, момент єднання з небесним покровителем, чиє життя стало прикладом незламної віри та мужності.

Ім’я Артем походить від давньогрецького Артемій (Ἀρτέμιος). Існує дві основні версії його тлумачення. Перша пов’язує його з богинею Артемідою — покровителькою природи, полювання та всього живого. Друга, більш поширена в християнській традиції, перекладає ім’я як «неушкоджений», «бездоганного здоров’я» або «сильний, цілісний». У церковному контексті ці значення набули нового звучання: здоров’я не лише тілесне, а й духовне — здатність зберігати віру цілою посеред випробувань.

Святий Артемій народився в Єгипті в III столітті. Він служив у римській армії за часів імператора Костянтина Великого, першого правителя, який легалізував християнство. Артемій брав участь у перенесенні мощей апостолів Тимофія, Андрія та Луки до Константинополя. За це його призначили префектом Єгипту — високою посадою, яка давала владу над однією з найбагатших провінцій імперії.

Коли в 361 році до влади прийшов Юліан Відступник, який намагався повернути імперію до язичництва, Артемій опинився перед вибором. Його викликали до Антіохії. Там він відкрито захищав християнських священиків від переслідувань, відмовився зректися віри та прийняти язичницькі жертви. Юліан, відомий своєю жорстокістю до християн, наказав піддати Артемія жорстоким тортурам. Святого били, ламали кістки, але він залишався непохитним. Перед стратою йому явився Христос зі словами підтримки. У 362 році Артемія обезголовили.

Після смерті святого почали відбуватися чудеса. Збірка з 45 чудес, складена в VII столітті, описує зцілення від гриж, захворювань статевих органів у чоловіків, кишкових розладів, психічних та невротичних станів. Святий Артемій став покровителем тих, хто бореться за правду, воїнів та людей, які потребують фізичного й духовного зцілення. Частка його мощей потрапила до Києво-Печерської лаври ще в 1073 році, що зробило його особливо близьким для українського православ’я.

20 жовтня — основна дата за новим церковним календарем України. Раніше, за старим стилем, пам’ять святого відзначали 2 листопада. Після переходу більшості українських церков на новий календар у 2023 році дата змістилася. Це важливий нюанс для тих, хто орієнтується на церковне життя.

Існують й інші святі з іменем Артемій або Артемон, чиї дні пам’яті також стають іменинами для носіїв цього імені.

Щоб точно визначити свій День ангела, потрібно знати дату хрещення або обрати найближчий день пам’яті святого після дня народження. Багато родин традиційно святкують іменини в найближчу до народження дату з церковного календаря. У 2026 році основна дата — 20 жовтня — припаде на вівторок, що дає можливість поєднати святкування з вихідними.

Традиції святкування Дня ангела Артема поєднують церковне та родинне. Вранці або напередодні бажано відвідати храм, замовити молебень або просто помолитися біля ікони святого. У храмі звучать тропар і кондак великомученику, де прославляється його мужність і вірність.

Дома збирається родина. Господиня готує улюблені страви іменинника — часто це м’ясні або рибні страви, адже святий був воїном. Подарунки обирають з душею: ікона святого Артемія, натільний хрестик, книга житій святих, щось особисте, що символізує силу духу чи турботу про здоров’я. Діти та онуки часто малюють листівки або готують вірші. У сучасних родинах додають елементи: спільний похід у театр, прогулянку парком чи навіть благодійний внесок на підтримку військових чи лікарень — у дусі покровителя, який захищав слабких.

У традиційній молитві до святого Артемія віряни просять захисту від негараздів, мужності в труднощах, зцілення від недуг, особливо тих, які він особливо опікує. Тропар наголошує: мученик прийняв нетлінний вінець, маючи силу Божу, переміг мучителів і демонів. Ці слова надихають Артемів пам’ятати, що справжня сила — у вірності своїм принципам.

Цікаві факти

• Святий Артемій особисто брав участь у перенесенні мощей трьох апостолів до Константинополя — це був не просто військовий, а людина, яка шанувала святині.
• Після смерті святого зафіксували 45 чудес, більшість з яких стосувалися зцілення чоловічих недуг та психічних розладів — тому його часто називають «лікарем тілесним і душевним».
• Частка мощей Артемія Антіохійського зберігається в Києво-Печерській лаврі з XI століття, що робить його особливо близьким для українського народу.
• Перехід на новий церковний календар у 2023 році змістив головну дату з 2 листопада на 20 жовтня — це один з найбільш помітних прикладів, як календарна реформа вплинула на іменини.
• Ім’я Артем досі залишається популярним в Україні, особливо в центральних та східних регіонах, де військові традиції та образ сильного, спокійного чоловіка особливо цінуються.
• Святий Артемій Веркольський, інший носій імені, — це російський отрок XIV століття, убитий блискавкою; його шанують окремо, переважно в північних землях, і він не є основним покровителем для українських Артемів.

Люди з іменем Артем часто виявляють риси, які перегукуються з життям їхнього покровителя: спокійну впевненість, здатність тримати слово, внутрішню силу, яка проявляється не в гучних словах, а в конкретних діях. Вони не люблять метушні, вміють зосереджуватися на головному, цінують надійність у стосунках. У дитинстві це спокійні, вдумливі хлопці, які люблять читати або майструвати. Дорослі Артеми часто стають хорошими керівниками, військовими, лікарями або просто надійними друзями, на яких можна покластися в критичний момент.

Сучасні Артеми святкують іменини по-різному. Хтось обмежується сімейною вечерею та молитвою, хтось організовує поїздку до храму чи на природу. Важливо не формальне «відзначити», а саме відчуття зв’язку з тим, чий образ несе ім’я. Коли Артем у День свого ангела згадує, як святий воїн не зламався під тиском імперії, це дає внутрішню опору в особистих випробуваннях — чи то на фронті, чи в цивільному житті, чи в боротьбі з власними слабкостями.

Привітання в цей день теж можуть бути простими й щирими: «Артеме, нехай твій ангел-охоронець береже тебе так само міцно, як ти бережеш своїх близьких. Здоров’я, сили духу та світла в серці». Або більш особисте — згадати конкретну рису характеру іменинника, яку він успадкував від небесного покровителя.

День ангела Артема — це можливість не лише отримати привітання, а й самому замислитися: а яким я хочу бути? Наскільки моя вірність принципам схожа на ту, яку проявив святий воїн у IV столітті? Такі питання роблять свято живим і глибоким, незалежно від того, скільки років людині та в якому вона місті — у Києві, Полонному чи будь-якому іншому куточку України.