Сергій Стерненко постає перед Україною як людина, котра поєднує в собі вогонь вуличного активізму з холодним розрахунком технологічної війни. Народжений 20 березня 1995 року в маленькому селі Садове на Одещині, він пройшов шлях від звичайного хлопця з родини прикордонника та вчительки до впливового громадського діяча, мільйонного YouTube-блогера та позаштатного радника міністра оборони з питань безпілотних систем. Його історія — це не просто ланцюг подій, а дзеркало українського суспільства, де чесність б’ється об корупцію, а волонтерство перетворюється на стратегічну силу.

Сьогодні Стерненко очолює громадську організацію «Небайдужі», співзасновник благодійного фонду «Спільнота Стерненка», який став одним із найбільших недержавних постачальників FPV-дронів для ЗСУ. З 22 січня 2026 року він офіційно радник міністра оборони Михайла Федорова. Його канал на YouTube налічує понад два мільйони підписників, а відео збирають сотні тисяч переглядів. Люди діляться на два табори: одні бачать у ньому символ незламності, інші — контроверсійну фігуру, яку намагаються дискредитувати роками. Але факти говорять самі за себе: Стерненко не зупиняється навіть після чотирьох замахів на життя.

Його діяльність охоплює все — від революційних подій 2014-го до сучасної війни дронів. Кожен етап життя Стерненка додає нових шарів до портрета людини, яка не боїться говорити правду вголос, навіть коли це коштує дорого.

Дитинство на Одещині та перші кроки в активізм

Маленьке село Садове Білгород-Дністровського району не обіцяло великої слави. Батько Стерненка служив на кордоні, мати вчила дітей у школі. Родина жила скромно, але з чіткими цінностями — чесністю та відповідальністю. Сергій займався дзюдо, пробував себе в реп-культурі під псевдонімами на кшталт MC Esdabes чи Тарас Бондаренко. До 2014 року він розкручував групи в соцмережах і мріяв про сцену, але Революція Гідності все змінила.

У січні 2014-го він приєднався до Євромайдану в Одесі. У лютому вже стояв на Грушевського в Києві під час найзапекліших боїв. Саме тоді сформувався той Стерненко, якого знають сьогодні: жорсткий, принциповий, готовий діяти. Після перемоги революції він не повернувся до спокійного життя. 22 березня 2014 року став головою одеського осередку «Правого сектора». Його осередок захищав місто від проросійських сил під час трагічних подій 2 травня в Будинку профспілок — Стерненко особисто рятував людей із палаючої будівлі.

Цей період став фундаментом. Він організовував закриття наркоточок зі спайсом, зривав концерти проросійських зірок на кшталт Ані Лорак чи Світлани Лободи, пікетував російське консульство і блокував Крим. «Народна люстрація» — ще один його проєкт, де сміттям закидали корумпованих політиків на кшталт Нестора Шуфрича. Ці дії привертали увагу, але й народжували ворогів.

Правый сектор, люстрація та перші удари по системі

У «Правому секторі» Стерненко швидко став ключовою фігурою. Його осередок у Одесі був одним із найактивніших. З 2014 по 2017 рік він координував десятки акцій, які мали реальний ефект: суди над корупціонерами, як-от Ігор Бичков і Валентин Дубовенко. Критика влади не минала повз. У 2015-му він прямо заявляв, що режим Порошенка заарештував більше людей, ніж бандитський Янукович.

Після виходу з «Правого сектора» у 2017 році Стерненко не зник. Разом із однодумцями створив ГО «Небайдужі» у 2018-му. Акції ставали жорсткішими: «Аваков — чорт» у 2019-му, петиція за візовий режим для росіян, яка зібрала понад 25 тисяч підписів. Кожна ініціатива — це не просто шум, а конкретний тиск на владу. Стерненко працював юристом, закінчував освіту: спочатку коледж права в Одесі 2016-го, потім університет Мечникова 2019-го, а в 2022-му — магістратуру міжнародного права в КНУ імені Шевченка.

Його стиль — прямість і прозорість. Ніяких компромісів з тими, кого вважав шкідливими для країни. Це приносило підтримку тисячам, але й створювало потужний опір.

Напади 2018 року та справа про самозахист

2018-й став роком випробувань. Три напади на Стерненка в Одесі. Останній, 24 травня, біля власного будинку, став критичним. Двоє чоловіків напали з ножем. Стерненко захищався, один із нападників отримав смертельне поранення. Справу про самозахист розслідували роками. У 2020-му йому оголосили підозру в умисному вбивстві, але прокурори відмовлялися підписувати документи через очевидну упередженість.

Судові баталії тривали до 2023 року. Приморський райсуд Одеси закрив справу через закінчення строків давності, не визнавши Стерненка винним. Сторона захисту доводила: це був класичний самозахист. Сотні людей виходили на протести під судами в Києві та Одесі. Ця історія показала, як система намагається зламати незручних. Стерненко вижив, але переїхав до Києва для безпеки.

Кримінальні справи та судові марафони

Інша справа — 2015 рік. Стерненка та товариша Руслана Демчука звинуватили в викраденні депутата Сергія Щербича. Суд у 2021-му дав сім років і три місяці, але апеляції змінили вирок. Деякі статті зняли через давність, інші — через відсутність доказів. У 2023-му остаточно закрили окремі епізоди. Стерненко завжди стверджував: це політичне переслідування за активізм.

Кожне засідання супроводжувалося тиском. Під судами збиралися тисячі прихильників. Ці процеси стали символом боротьби за правосуддя в Україні. Стерненко не здавався — продовжував блогерство і волонтерство навіть під домашнім арештом.

YouTube-кар’єра: чесний голос мільйонів

Канал STERNENKO запустився ще в 2013-му, але розквіт припав на 2020-ті. Понад два мільйони підписників, мільярд переглядів. Стерненко говорить просто і різко: про війну, корупцію, дрони, політику. Його відео — це не сухі новини, а аналіз з фактами, статистикою та емоціями. Він показує реальну картину фронту, розбирає помилки влади, мотивує на донати.

У 2020-му канал отримав нагороду як «Людина року» українського YouTube. Стерненко став одним із найвпливовіших блогерів країни. Його аудиторія — від підлітків до військових. Кожен випуск — це розмова з другом, який не бреше.

Волонтерство під час повномасштабної війни

24 лютого 2022-го Стерненко вступив до підрозділу «Гонор» Сил спецоперацій. Патрулював, волонтерив. Згодом створив фонд «Спільнота Стерненка» разом з Олександром Скарлатом у січні 2025-го. За три роки спільнота зібрала мільярди гривень, передала понад 150 тисяч FPV-дронів, автівки, мавіки, Starlink, морські дрони. Фонд став найбільшим недержавним постачальником дронів-камікадзе.

Стерненко публікує чесну статистику: скільки дронів ефективні, де проблеми в ланцюгах постачання. Його команда працює з виробниками, тестує технології. Це не просто донати — це системна робота, яка рятує життя на фронті.

Цікаві факти про Сергія Стерненка

• Псевдоніми з молодості: Берія, Аккер, Тимофій Вякін, MC Esdabes, Тарас Бондаренко. Реп-кар’єра залишилася в минулому, але харизма лишилася.
• Чотири замахи: три в 2018-му в Одесі, четвертий — 1 травня 2025 року в Києві. Останній організувала російська ФСБ через завербовану жінку. Стерненко вижив, отримав поранення, але продовжив роботу.
• Нагороди: Медаль «За жертовність і любов до України» від УПЦ КП 2016 року, відзнака Президента «Золоте серце» 4 грудня 2025-го за волонтерство.
• Особисте: Заручини з Наталією Усатенко в листопаді 2024-го. Має молодшого брата Ярослава. Переїхав до Києва після замахів.
• Вплив на дрони: Як радник міністра оборони з січня 2026-го, Стерненко впроваджує реформи в безпілотних підрозділах. Його фонд уже змінив статистику на фронті.
• Пропозиція за Гіркіна: У 2022-му обіцяв 10 тисяч доларів (пізніше більше) за полон Ігоря Гіркіна. Акцію підтримали відомі волонтери та бійці.

Ці деталі роблять портрет живим: за цифрами і справами стоїть людина з характером, яка не боїться ні куль, ні судів.

Замах 1 травня 2025 року та боротьба з російськими спецслужбами

1 травня 2025-го став черговим випробуванням. Жінка, завербована ФСБ, здійснила замах. Стерненко отримав поранення, але вижив. СБУ затримала підозрювану, повідомила про державну зраду та замах на вбивство. Справа дійшла до суду в квітні 2026-го. Пізніше з’ясувалося: до підготовки був причетний працівник поліції. Стерненко сам оплачує охорону, бо довіряє лише собі.

Цей інцидент — частина ширшої російської операції. СБУ викрила мережу, яка планувала вбивства Стерненка та інших. Він продовжує говорити про це відкрито: «Замах — частина великого плану». Замість страху — ще більша рішучість.

Роль радника міністра оборони та майбутнє дронової війни

22 січня 2026-го Михайло Федоров призначив Стерненка радником з питань підвищення ефективності БПЛА. Досвід волонтера, статистика фонду, розуміння проблем на фронті — все це стало основою. Стерненко аналізує, як зробити дрони масовішими, точнішими, як інтегрувати їх з іншими системами. Він говорить про революцію в безпілотних підрозділах, де FPV-дрони вже змінюють тактику.

Його підхід простий: чесна звітність, швидкі рішення, співпраця з виробниками. Фонд «Спільнота Стерненка» продовжує працювати паралельно. Разом вони постачають не тільки дрони, а й супутнє обладнання, тестують інновації. Стерненко прогнозує: 2026-й стане роком ще більшої ролі роботизованих комплексів.

Сергій Стерненко — це той, хто поєднує минуле активізму з майбутнім технологій. Його шлях показує: в Україні можна бути незручним, але ефективним. Кожна акція, кожне відео, кожен дрон — це крок до сильнішої країни. І поки є такі люди, розмова про Україну триватиме далі.