Грошові агрегати — це інструменти, за допомогою яких центральні банки групують усі форми грошей залежно від того, наскільки швидко їх можна перетворити на готівку чи витратити. В Україні Національний банк відстежує чотири основні рівні — від найліквіднішого M0 до найширшого M3. Ці показники дають змогу бачити не просто обсяг грошей, а й структуру ліквідності в економіці: скільки готівки «на руках» у людей, скільки коштів лежить на поточних рахунках і скільки зафіксовано в строкових депозитах чи цінних паперах.

Найвужчий агрегат M0 фіксує лише фізичну готівку поза банківською системою. Це купюри та монети в гаманцях, сейфах, касах підприємств і навіть ті, що тимчасово «переховуються» під час нестабільності. Далі M1 додає до цієї готівки переказні депозити в гривні — гроші на поточних рахунках, які можна миттєво переказати чи витратити карткою. M2 розширює картину, включаючи валютні переказні депозити та інші депозити — переважно строкові вклади та ощадні рахунки. M3 завершує ланцюжок, додаючи боргові цінні папери, випущені банками.

Така ієрархія важлива, бо не всі гроші однаково «гарячі». Готівка M0 майже миттєво впливає на попит і ціни. Широкі депозити M2 і цінні папери M3 потребують часу на вилучення, тому їхній вплив на інфляцію менш прямий. Центральні банки стежать за співвідношенням цих рівнів, щоб вчасно реагувати на надлишок ліквідності чи її нестачу.

Чому ліквідність грошей має значення для економіки

Ліквідність — це швидкість, з якою актив перетворюється на засіб платежу без втрати вартості. У спокійні часи більшість людей тримають гроші на рахунках M1 і M2, отримуючи відсотки. Під час криз або війни структура різко змінюється: зростає частка M0, бо люди забирають депозити «під подушку». Це підвищує тиск на банки і змушує Національний банк вживати заходів — від підвищення облікової ставки до надання екстреної ліквідності.

Грошові агрегати також пов’язані з кількісною теорією грошей. Якщо обсяг грошей (M) зростає швидше, ніж виробництво товарів і послуг (Y), а швидкість обігу (V) відносно стабільна, то ціни (P) підвищуються. Саме тому НБУ аналізує не лише інфляцію, а й динаміку M2 і M3. Занадто швидке розширення широких агрегатів сигналізує про майбутній ціновий тиск, навіть якщо сьогодні інфляція здається контрольованою.

Структура грошових агрегатів за методологією НБУ

Національний банк України використовує чітку ієрархію, узгоджену з міжнародними стандартами МВФ.

M0 — готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями. Сюди входять банкноти та монети, що перебувають у населення, підприємств і організацій, але не в касах банків та НБУ.

M1 = M0 + переказні депозити в національній валюті. Це кошти на поточних рахунках фізичних і юридичних осіб, які можна використати для платежів у будь-який момент.

M2 = M1 + переказні депозити в іноземній валюті + інші депозити. «Інші депозити» — це переважно строкові вклади та ощадні рахунки в гривні й валюті. Вони менш ліквідні, бо дострокове зняття часто передбачає втрату відсотків.

M3 = M2 + боргові цінні папери (крім акцій). Сюди входять депозитні сертифікати, облігації банків та інші боргові інструменти з терміном обігу до двох років. Це найменш ліквідна частина широкої грошової маси.

Кожен наступний агрегат включає попередній, тому M3 завжди найбільший. Різниця між рівнями показує, наскільки «заморожені» гроші в економіці.

Як банки та НБУ створюють гроші

Більшість грошей у сучасній економіці з’являється не з друкарського верстата, а через кредитування. Коли банк видає позику підприємству чи людині, він одночасно створює новий депозит — запис на рахунку позичальника. Цей депозит потрапляє в M1 або M2. Таким чином, широка грошова маса значною мірою є результатом діяльності комерційних банків.

НБУ контролює «базові» гроші — переважно через M0 та резерви банків. Облікова ставка, операції з державними облігаціями та вимоги до резервів впливають на те, наскільки активно банки створюють нові депозити. Під час війни 2022 року багато людей забирали кошти з банків, що стиснуло мультиплікатор. НБУ довелося активно підтримувати ліквідність системи, щоб уникнути колапсу.

Міжнародні відмінності у підходах до агрегатів

У єврозоні Європейський центральний банк публікує M1, M2 і M3 за схожою логікою, але з акцентом на депозити з терміном до двох років та угоди репо. У Сполучених Штатах Федеральна резервна система з 2006 року припинила публікацію M3, вважаючи його менш інформативним, і зосередилася на M1 та M2. В Україні НБУ зберігає всі чотири агрегати, бо структура економіки ще має значну частку готівки та валютних депозитів.

Ці відмінності важливі для просунутих читачів: порівнюючи дані різних країн, потрібно враховувати методологічні нюанси. Наприклад, високий рівень доларизації в Україні робить валютні компоненти M2 особливо чутливими до курсових коливань.

Як змінювалася грошова маса України від 2014 до 2026 року

Після 2014 року структура агрегатів зазнала серйозних випробувань. Війна на сході та економічна криза призвели до відтоку депозитів і зростання частки готівки. Повномасштабне вторгнення 2022-го посилило цю тенденцію: люди масово забирали кошти «на руках», а гривневі депозити скорочувалися. Національний банк відповів різким підвищенням облікової ставки — до 25 % у червні 2022 року. Це зупинило панічне вилучення і поступово повернуло гроші на депозитні рахунки.

Станом на березень 2026 року за даними Національного банку України грошовий агрегат M3 сягнув близько 3,95 трлн грн. Готівка поза банками (M0) перевищувала 820 млрд грн. Співвідношення M0 до M3 залишалося вищим, ніж у більшості розвинених країн, — близько 20–23 %. Це відображає як історичну звичку тримати заощадження в готівці, так і наслідки воєнної невизначеності.

Як агрегати впливають на повсякденне життя та рішення людей

Зміни в структурі грошової маси безпосередньо відчуваються в гаманцях. Коли M3 зростає значно швидше за реальний ВВП, з’являється ризик прискорення інфляції. Люди починають помічати, що зарплата «не встигає» за цінами на продукти та житло. У такі періоди НБУ зазвичай підвищує ставки, роблячи депозити привабливішими, а кредити — дорожчими.

Для бізнесу динаміка агрегатів — це сигнал для планування. Швидке зростання M2 часто означає, що в економіці багато вільної ліквідності. Компанії можуть активніше інвестувати або, навпаки, відкладати проєкти, чекаючи вищих ставок. Для звичайних людей корисним орієнтиром є співвідношення готівки та депозитів: високе значення M0/M3 натякає на загальну недовіру до банківської системи або очікування нестабільності.

Коли широка грошова маса зростає стрімко, а інфляція прискорюється, раціонально переглянути структуру заощаджень — частину перевести в інструменти, що захищають від знецінення, не забуваючи про ризики. Це не заклик до конкретних дій, а спостереження, яке випливає з логіки монетарної статистики.

Цікава статистика

Динаміка грошових агрегатів України (дані НБУ)

Джерело: Національний банк України (звіти грошово-кредитної та фінансової статистики, березень 2026). Дані округлені для наочності; точні значення можуть незначно відрізнятися через методологію переоцінки.

Цікаво, що навіть у 2026 році частка готівки залишається високою порівняно з єврозоною чи США, де аналогічний показник зазвичай нижчий за 10–12 %. Це свідчить про структурні особливості української економіки: значну тіньову складову, звичку населення тримати заощадження в готівці та вплив воєнних ризиків на довіру до банківської системи.

Грошові агрегати — це не абстрактні цифри для звітів. Вони відображають реальні настрої мільйонів людей: чи довіряють вони банкам, чи очікують зростання цін, чи готові вкладати в довгострокові інструменти. Відстежуючи M0, M1, M2 і M3, можна краще зрозуміти, куди рухається економіка і які рішення варто ухвалювати — як на рівні держави, так і в особистих фінансах. Національний банк продовжує публікувати ці дані щомісяця, даючи всім зацікавленим можливість бачити картину в динаміці.