Аліса Брунівна Фрейндліх тричі виходила заміж. Кожен із цих союзів залишив глибокий слід у її житті й кар’єрі. Першим чоловіком став однокурсник Володимир Карасьов, другим — режисер Ігор Владимиров, від якого народилася донька Варвара, а третім — актор і художник Юрій Соловей. Сьогодні актриса живе одна, оточена родиною, і давно не шукає нових стосунків.

Життя народної артистки СРСР завжди розгорталося на сцені й поза нею з однаковою інтенсивністю. Три шлюби, кожен із яких починався з палкої закоханості й закінчувався болісним розривом, стали частиною її особистої історії. Ці стосунки не лише формували характер жінки, а й впливали на її творчий шлях, змушуючи шукати опору в театрі, коли сімейне вогнище гасло.

Перший чоловік Аліси Фрейндліх — Володимир Карасьов

У середині 1950-х років Аліса навчалася в Ленінградському театральному інституті імені Островського. Там вона зустріла Володимира Карасьова — високого, привабливого хлопця з виразними очима, за яким бігали всі дівчата курсу. Молоді люди швидко зблизилися, і вже на третьому курсі вирішили одружитися. Шлюб відбувся 1956 року.

Союз виявився коротким. Пара прожила разом близько півтора року й розлучилася одразу після закінчення інституту. Сама Аліса Брунівна пізніше називала цей шлюб «чернеткою» і «студентською любов’ю». Вона зізнавалася, що тоді ще не розуміла, що таке справжні стосунки, і сприймала все як першу спробу. Карасьов образився на такі слова, але актриса наполягала: це була лише проба, неосвічена спроба зрозуміти, що таке сімейне життя.

Дітей у цьому шлюбі не було. Після розлучення шляхи молодих акторів розійшлися. Володимир Карасьов згодом працював у театрі, а Аліса почала свій стрімкий підйом. Цей досвід, хоч і болісний, допоміг їй зрозуміти: справжня близькість потребує більше, ніж юнацького захоплення.

Другий чоловік — Ігор Владимиров: пігмаліон і велика любов

Справжня історія кохання розпочалася, коли Аліса познайомилася з режисером Ігорем Петровичем Владимировим. Він був старший на шістнадцять років, уже мав за плечима два шлюби й репутацію талановитого, харизматичного чоловіка. Владимиров прийшов ставити спектакль у Театр імені Комісаржевської, де тоді служила Фрейндліх. Актриса закохалася миттєво, але довго мовчала про свої почуття.

Коли Владимирова призначили головним режисером Театру імені Ленсовета, він запросив Алісу до себе. Вона перейшла, і з того моменту їхнє життя тісно переплелося. Офіційно вони одружилися 1964 року. Для Ігоря це був уже третій шлюб, для Аліси — другий і, як вона сама визнавала, найважливіший.

Владимиров став для неї справжнім пігмаліоном. Він ставив спектаклі, орієнтуючись на її можливості, розкривав її талант, створював ролі, у яких вона сяяла. Аліса згадувала: «Він був великий розумник, із приголомшливим почуттям гумору. Я жадібно, як губка, вбирала все, що він знав, умів, чим був багатий». Разом вони пропрацювали понад двадцять років. У 1968 році в них народилася єдина донька Варвара.

Однак із часом стосунки почали тріщати. Після гучного успіху фільму «Службовий роман» у 1977 році ревнощі Владимирова до слави дружини стали очевидними. Він важко переносив, коли його називали «чоловіком Аліси Фрейндліх». Додавалися зради й захоплення алкоголем. Актриса довго терпіла, але 1981 року пара розлучилася. Ще кілька років вони продовжували працювати в одному театрі, аж поки Аліса не пішла до Великого драматичного театру імені Товстоногова.

Ігор Владимиров помер 20 березня 1999 року після тривалої хвороби. Аліса Брунівна завжди говорила про нього з повагою, визнаючи, що саме він зробив із неї ту актрису, якою її знає світ.

Третій чоловік — Юрій Соловей

Після болісного розлучення з Владимировим Аліса шукала спокою. У Театрі Ленсовета вона познайомилася з молодим актором і художником Юрієм Солов’єм. Він був молодший на п’ятнадцять років, талановитий, але без спеціальної освіти. Роман спалахнув швидко. 1983 року вони одружилися.

Спочатку все здавалося гармонійним. Юрій перейшов разом із Алісою до БДТ. Проте з часом різниця в статусі почала тиснути. Соловей важко переносив, що його сприймають лише як «чоловіка Фрейндліх». Його акторська кар’єра не складалася, а художня діяльність ще не приносила стабільного визнання. Додалася й напруга з боку підліткової доньки Варвари, якій було складно прийняти нового чоловіка матері.

Шлюб проіснував близько семи–дванадцяти років (за різними свідченнями). На початку 1990-х вони розійшлися друзями. Юрій незабаром одружився знову й емігрував спочатку до Ізраїлю, а потім до Німеччини, де успішно реалізувався як художник. Аліса Брунівна кілька разів приїжджала на його виставки й купувала роботи. Вона завжди підкреслювала, що розсталися без образ.

Донька, онуки та сучасне життя

Єдина дитина Аліси Фрейндліх — Варвара Владимирова, народжена 13 березня 1968 року. Вона пішла стопами батьків, стала актрисою, працювала в БДТ разом із матір’ю. Варвара була одружена з політиком Сергієм Тарасовим, який загинув 2009 року під час теракту на поїзді «Невський експрес». Від цього шлюбу народилися двоє дітей — Нікіта та Анна.

Онук Нікіта Владимиров став режисером і продюсером. Він зняв бабусю в кількох своїх проєктах, зокрема в комедії «Карп відморожений». Онука Анна також пов’язана з мистецтвом. У Аліси Брунівни вже троє правнуків. Саме сім’я сьогодні дає їй сили.

Станом на 2026 рік актрисі 91 рік. Вона живе в Санкт-Петербурзі, переважно в заміському будинку в Комарово. Після важкої форми коронавірусу в 2020 році, коли ураження легень сягало 93 %, здоров’я потребує обережності. Проте Аліса Брунівна час від часу виходить на сцену з літературно-музичними програмами й залишається символом петербурзького театру.

Цікаві факти про особисте життя Аліси Фрейндліх

• Усі троє чоловіків були пов’язані з театром. Перший — актор, другий — режисер, третій — актор і художник.
• Ігор Владимиров і Юрій Соловей мали українське коріння: перший народився в Катеринославі (нині Дніпро), другий — у Кіровограді (нині Кропивницький).
• Актриса відкрито говорила, що чоловіки часто важко переносять успіх дружини. Після трьох шлюбів вона вирішила: «Три чоловіки — це вже статистика».
• Після розлучення з Солов’єм Аліса більше не виходила заміж і неодноразово підкреслювала, що комфортно почувається наодинці.
• Донька Варвара довго не приймала третього чоловіка матері, що додавало напруги в родині.

Особисте життя Аліси Фрейндліх ніколи не було простим. Кожен шлюб приносив і радість, і розчарування. Проте саме через ці випробування вона навчилася цінувати самостійність і силу, яку дає сцена. Її історія — не лише про чоловіків, а про жінку, яка вміла любити глибоко, але завжди залишала собі право на власний шлях.

Сьогодні, коли зал аплодує легенді, мало хто згадує про ті буремні роки. Аліса Брунівна сама обирає, що залишати в пам’яті. А пам’ять зберігає і палке кохання до Владимирова, і ніжність до Солов’я, і навіть ту коротку студентську «чернетку», без якої, можливо, не було б усього наступного.