Мурахи з крилами: літній рій, що відкриває таємниці мурашиної імперії

Коли в липневі дні після теплого дощу повітря над городами, дворами та парками раптом оживає від тисяч темних цяток, що стрімко піднімаються вгору, багато хто сприймає це як несподівану навалу. Насправді це не напад і не випадковість. Це мурахи з крилами — алати, статевозрілі самки та самці, які вирушають у єдину в своєму житті подорож. Вони залишають рідний мурашник, щоб забезпечити продовження роду й заснування нових колоній.

Цей феномен називають шлюбним перельотом. Він відбувається у зрілих, сильних колоніях, коли ресурсів достатньо для виробництва репродуктивних особин. Робітники — безкрилі самки, які все життя трудяться, — не беруть участі в польоті. Крила отримують лише майбутні матки та самці, і лише тоді, коли колонія досягає певного рівня розвитку.

Біологія крилатих мурах: не всі мурахи літають

У мурашиних колоніях панує чітка кастова система. Матка відкладає яйця, робітниці доглядають за потомством, шукають їжу, захищають гніздо та розширюють його. Самці з’являються лише для розмноження. Коли колонія стає достатньо великою й накопичує запаси, матка починає відкладати яйця, з яких розвиваються крилаті особини. Це відбувається навесні та на початку літа, а сам виліт припадає на пік літа.

Крила — це не постійна риса. Вони потрібні виключно для пошуку партнера на відстані від рідної колонії. Такий механізм запобігає близькоспорідненому схрещуванню й дозволяє генам поширюватися на нові території. Після польоту крила вже не потрібні: матка відгризає їх, а самці взагалі живуть лічені дні.

Різні види мурах мають власні особливості. Чорні садові мурахи (Lasius niger), найпоширеніші в українських садах і городах, часто влаштовують масові вильоти саме в липні-серпні. Фараонові мурахи — дрібні руді «квартирні» мешканці — можуть виробляти крилатих особин усередині будівель протягом усього року, якщо температура й вологість сприятливі. Великі руді мурахи-лісовики (Formica) теж періодично випускають алатів, але їхні рої помітні менше.

Шлюбний переліт: синхронний танець природи

Шлюбний переліт — це не хаотичне метушіння, а ретельно синхронізоване явище. Крилатих особин випускають одночасно з багатьох колоній у радіусі кількох кілометрів. Вони обирають дні з теплою, вологою погодою, часто після дощу, коли ґрунт м’який, а вітер слабкий. У таких умовах польотна активність максимальна.

Самці піднімаються першими або одночасно з самками. Вони літають нижче й активно шукають партнерок. Спаровування відбувається в повітрі або на землі. Самка може спаровуватися з кількома самцями, зберігаючи сперму на все життя — іноді на 15–20 років. Після запліднення самці швидко гинуть. Їхня місія завершена.

Масовість рою — це одночасно і захист, і лотерея. Тисячі комах у повітрі перевантажують хижаків: птахи, павуки, інші комахи не встигають з’їсти всіх. Водночас саме в такі дні багато маток гине. За оцінками ентомологів, з тисяч крилатих самок, випущених однією великою колонію, успішно засновує нове гніздо в середньому лише одна. Решта стають здобиччю або не знаходять придатного місця.

У 2025–2026 роках спостерігачі в різних регіонах України, зокрема на Одещині, відзначали помітні рої саме в період зміни погодних умов. Тепліші й вологіші літа можуть трохи зміщувати пік активності, але загальна закономірність лишається: липень — серпень, друга половина дня, після дощу.

Доля після польоту: народження нової імперії

Після спаровування запліднена матка опускається на землю. Вона відгризає крила — іноді це відбувається за лічені хвилини. Безкрила матка шукає щілину в ґрунті, під каменем, біля коріння або, у випадку деяких видів, у дерев’яних конструкціях. Вона риє невелику камеру й запечатує себе всередині.

Далі починається найважчий період — клаустральне заснування колонії. Матка не виходить назовні поїсти. Вона відкладає перші яйця й годує личинок власними запасами жиру та навіть спеціальними поживними яйцями. Перші робітниці з’являються через кілька тижнів або місяців. Тільки тоді матка нарешті може «відпочити» — тепер про неї дбатимуть нащадки.

Нова матка живе надзвичайно довго — від 10 до 20 років у природі, а в лабораторних умовах зафіксовані випадки до 28 років. За цей час вона може стати матір’ю десятків або навіть сотень тисяч робітниць. Колонія чорних садових мурах здатна налічувати понад 20 тисяч особин.

Мурахи з крилами в українських оселях та садах

В українських умовах крилаті мурахи найчастіше з’являються в приватних будинках, на дачах і в багатоповерхівках. Причини різні. Іноді це алати з сусіднього садового мурашника, яких приваблює світло вікон або вони просто заблукали. Іноді — сигнал про те, що всередині або поруч уже оселилася колонія фараонових мурах.

Фараонові мурахи — тропічні «гості», які чудово пристосувалися до людського житла. Вони будують гнізда в стінах, під підлогою, за плінтусами. Їхні крилаті особини можуть вилітати прямо в кімнатах. На відміну від садових мурах, фараонові активно псують продукти, переносять бактерії й дуже швидко розмножуються.

Садові мурахи в більшості випадків не становлять серйозної загрози для будинку. Вони корисні на городі: розпушують ґрунт, знищують дрібних шкідників, розносять насіння деяких рослин. Проте якщо мурашник опинився під фундаментом або біля тераси, крилаті особини можуть створювати дискомфорт.

Як відрізнити мурах з крилами від термітів та інших комах

Багато людей плутають крилатих мурах з термітами, особливо коли рій великий. Відмінності принципові й допомагають правильно оцінити ситуацію.

ОзнакаМурахи з криламиТерміти
Форма тілаЧітка перетяжка (тонка талія), три добре помітні частиниТіло більш рівне, без вираженої талії
КрилаПередні крила помітно більші за задніВсі чотири крила приблизно однакові за розміром
Колір і розмірЗазвичай чорні, коричневі або руді, різний розмір залежно від видуНайчастіше світло-коричневі або кремові
Поведінка після польотуМатка відгризає крила, шукає місце для гніздаКрила не відкидають, продовжують літати або повзати

Також крилатих мурах іноді плутають з оводями чи великими мухами. Проте характерна «мурашина» статура й поведінка (швидко бігають по землі після приземлення) швидко розставляють усе на місця.

Цікаві факти про шлюбний переліт мурах

Цікаві факти про шлюбний переліт мурах

Матка чорної садової мурахи може прожити до 20–28 років — один з найдовших термінів життя серед комах. За цей час вона здатна дати життя мільйонам нащадків.

З тисяч крилатих самок, які вирушають у політ з однієї колонії, успішно засновує нове гніздо в середньому лише одна. Така жорстка природна селекція гарантує, що виживають лише найсильніші й найвдаліші особини.

Самці після спаровування живуть лише кілька годин або днів. Вони не їдять і не мають жала — їхнє єдине призначення в природі завершується за лічені хвилини після зустрічі з маткою.

Деякі види мурах синхронізують виліт настільки точно, що в один день у повітрі можуть опинитися мільйони алатів з десятків різних колоній. Це створює ефект «мурашиної хмари», яку помічають навіть у містах.

Крила мурах мають особливу будову: передня пара значно більша й міцніша. Після польоту матка відгризає їх біля основи — це один з небагатьох випадків, коли комаха свідомо позбавляє себе органу руху.

Практичні кроки, якщо рій з’явився поруч або в будинку

Перше, що варто зробити, — не панікувати й не намагатися знищити весь рій інсектицидами. Крилатих особин у повітрі знищити майже неможливо, а колонія, звідки вони прилетіли, залишиться неушкодженою. Більше того, садові мурахи в більшості випадків приносять користь ділянці.

Якщо рій з’явився у дворі чи саду й не заважає — найкраще просто спостерігати. Через кілька днів усе стихне саме собою. Якщо мурашник розташований незручно (під плиткою тераси, біля входу в підвал), можна акуратно переселити його або використати бар’єрні методи: посипати периметр діатомовою землею, розкласти лаврове листя, м’яту чи часник.

Коли крилаті мурахи з’являються всередині приміщення — це майже завжди сигнал про фараонових мурах або про те, що десь поруч є велика колонія. У такому випадку потрібна системна боротьба. Найефективніші засоби — повільно діючі приманки на основі борної кислоти або сучасних інсектицидів (фіпроніл, гідраметилнон). Мурахи з’їдають отруту, несуть її в гніздо й годують матку та личинок. За 2–4 тижні колонія гине.

Важливо закрити всі щілини, через які комахи можуть проникати всередину, прибрати доступ до їжі та води. Регулярне прибирання з оцтом або содою зменшує привабливість приміщення. Якщо колонія велика або розташована в стінах багатоповерхівки, варто звернутися до професійних дезінсекторів — вони мають обладнання для обробки прихованих порожнин.

Мурахи з крилами — це не просто сезонне явище. Це древній, відшліфований мільйонами років механізм виживання виду. Кожного літа тисячі колоній по всьому світу відправляють у повітря своїх «посланців», щоб продовжити існування. І коли ви бачите такий рій, ви стаєте свідком одного з наймасштабніших і найромантичніших ритуалів у світі комах.

Більше від автора

Тьмяна шкіра обличчя: чому вона з’являється і як повернути природне сяйво

Які батарейки можна заряджати: повний гід з типами, безпекою та сучасними рішеннями