Третя субота вересня для Херсона — особлива дата. У 2026 році вона припадає на 19 вересня. Місто, яке офіційно народилося понад 247 років тому, продовжує відзначати свій день навіть у найскладніших умовах. Це свято давно вийшло за межі звичайного календаря. Воно стало символом пам’яті про коріння, сили духу та тихої, але непохитної віри у майбутнє.
Херсонці не влаштовують гучних концертів і феєрверків уже кілька років поспіль. Натомість день міста перетворюється на момент внутрішньої розмови з собою та з містом. Люди згадують, як усе починалося, як вистояли і чому продовжують жити тут, попри все. У цьому й полягає головна сила сучасного святкування.
Заснування Херсона: указ Катерини II та дніпровський форпост
Офіційна дата народження міста — 18 червня 1778 року. Саме тоді імператриця Катерина II підписала указ про створення фортеці, верфі та міста в гирлі Дніпра. Керувати реалізацією проєкту доручили Григорію Потьомкіну. На місці майбутнього Херсона вже існувала давніша історія: у 1737 році запорозькі козаки спорудили тут Олександрівський шанець, а ще раніше, у середньовіччі, неподалік розташовувалося місто Олешшя — важливий порт Київської Русі на Дніпрі.
Назву «Херсон» обрали не випадково. Вона відсилає до давньогрецького «Херсонес» — півострів. Такі назви були популярні в імперській топонімії того часу. Перший корабель Чорноморського флоту — «Слава Катерини» — спустили на воду саме тут у 1783 році. Місто швидко стало ключовим центром кораблебудування та торгівлі на півдні.
Археологічні знахідки на території сучасного парку Херсонська фортеця підтверджують ще глибші шари: скіфські поховання IV–III століть до нашої ери. Таким чином, земля під містом пам’ятає значно більше, ніж два з половиною століття офіційної історії. Це важливо розуміти, коли говоримо про ідентичність Херсона сьогодні.
Чому саме третя субота вересня
Дата святкування закріпилася у міському статуті Херсонської громади. Традицію започаткували наприкінці 1970-х, коли відзначали 200-річчя міста. Третя субота вересня виявилася зручною — вихідний день, коли можна провести масштабні заходи. Історики зазначають, що жорсткої прив’язки до конкретної події ця дата не має, але вона вже міцно увійшла в міську традицію.
Під час російської окупації 2022 року окупанти намагалися змінити дату на 18 червня, підкреслюючи імперське коріння. Після звільнення 11 листопада 2022 року серед містян виникали дискусії: можливо, саме день визволення варто зробити головним святом. Однак статут залишився незмінним — третя субота вересня. Це рішення підтримали й краєзнавці, і місцева влада.
Як святкували День міста до повномасштабної війни
До 2022 року День міста Херсон кипів життям. На площі Свободи та набережній Ушакова розгорталися великі фестивалі. Suvorov Street Fest збирав сучасну музику, вуличне мистецтво та молодіжну культуру. Морський фестиваль «Ринда» привозив вітрильники на Дніпро, влаштовував морські паради та майстер-класи. Кожен район міста мав свою програму — від ранкових спортивних змагань до вечірніх концертів.
Обов’язковим елементом були ярмарки місцевих продуктів. Херсонські кавуни, томати, риба та мед займали центральне місце. Господині приносили домашні соління та випічку. Діти брали участь у майстер-класах з малювання та гончарства. Ввечері небо над Дніпром розквітало феєрверками. Місто відчувалося по-справжньому святковим і щедрим.
Херсон у той період був живим портовим та аграрним центром. Населення перевищувало 270 тисяч осіб. Місто приймало туристів, проводило пленери художників, джазові фестивалі та велопробіги. День міста став кульмінацією цього літнього сезону — моментом, коли всі разом раділи своєму дому.
День міста в умовах війни: 2022–2026 роки
Після початку повномасштабного вторгнення та окупації міста з березня по листопад 2022 року святкування набуло зовсім іншого характеру. 11 листопада 2022 року Збройні сили України звільнили Херсон. Проте з того часу місто залишається під постійними обстрілами з лівого берега Дніпра. Гучні масові заходи стали неможливими з міркувань безпеки.
У 2025 році День міста знову минув без концертів і великих скупчень людей — уже четвертий рік поспіль. Херсонці відзначають дату спокійно: дзвонять рідним, які виїхали, збираються невеликими родинами, діляться спогадами в мережі з хештегами на кшталт #Херсон24/7. Місцева влада організовує безпечні формати — онлайн-конференції для внутрішньо переміщених осіб, виставки дитячих малюнків мирного часу, благодійні події.
У 2025 році, наприклад, у День міста провели акцію, присвячену усиновленню та підтримці дітей, які залишилися без батьківської опіки. Дитячі малюнки мирного Херсона експонували у форматі колажу, ніби дивлячись на місто крізь віконні рами — символ захисту та надії. Такі формати стали новою традицією — скромною, але глибокою.
Символи Херсона: кавуни, порт і незламність
Херсонські кавуни давно перестали бути просто фруктом. Вони — візитівка регіону, частина культурного коду. Їх вирощували тут століттями, возили баржами по Дніпру, експортували. Навіть у воєнний час фермери на правому березі продовжують вирощувати баштанні культури. Деякі родини досі маринують кавуни за старовинними рецептами або варять з них бекмес — густий солодкий сироп.
Порт і кораблебудування — друга велика тема. Місто виникло як верф для Чорноморського флоту. Сьогодні порт продовжує працювати, хоч і в обмеженому режимі. Історія суднобудування нагадує про те, що Херсон завжди був містом майстрів і людей, які вміють створювати щось велике своїми руками.
Найголовніший символ сьогодні — це самі херсонці. Їхня здатність зберігати гумор, підтримувати один одного та планувати майбутнє попри щоденну загрозу. Багато хто каже: «Ми просто живемо». У цьому «просто» криється величезна сила.
Цікаві факти про День міста Херсон
- Офіційне заснування датується 18 червня 1778 року, однак на цій території раніше вже існували поселення — від скіфських часів до середньовічного Олешшя.
- Перший корабель Чорноморського флоту «Слава Катерини» спустили на воду в Херсоні 1783 року.
- До повномасштабної війни населення міста становило близько 280 тисяч осіб; станом на кінець 2025 року — приблизно 60 тисяч.
- Херсонські кавуни стали справжнім культурним брендом: їх не лише їдять, а й використовують у мистецтві, сувенірах та навіть у кулінарних традиціях (маринування, бекмес).
- Спочатку в Херсоні був похований Григорій Потьомкін; згодом його прах перенесли.
- Місто двічі звільняли у XX–XXI століттях: від нацистської окупації — 13 березня 1944 року, від російської — 11 листопада 2022 року.
- Аджигольський маяк роботи Володимира Шухова досі стоїть на дніпровському лимані і є однією з візитівок регіону.
Ключові дати в історії Херсона та святкування
| Дата | Подія |
|---|---|
| 18 червня 1778 | Указ Катерини II про заснування фортеці та міста |
| 1783 | Спуск на воду першого корабля Чорноморського флоту |
| 1978 | 200-річчя міста, початок традиції святкування в третю суботу вересня |
| 6 березня – 11 листопада 2022 | Окупація Херсона російськими військами |
| 11 листопада 2022 | Звільнення міста Збройними силами України |
| 2022–2026 | День міста без масштабних публічних заходів через безпекову ситуацію |
Визначні місця та атмосфера свята сьогодні
Парк Херсонська фортеця, залишки адміралтейства, старі собори та набережна — ці локації раніше ставали центрами святкових гулянь. Сьогодні прогулянки тут обережніші. Люди приходять невеликими групами, щоб просто побути в місцях, які пам’ятають інше життя. Деякі локації постраждали від обстрілів, але місто поступово відновлює те, що можливо.
Херсонці часто кажуть, що їхнє місто має особливий «вайб» — м’яке південне світло, запах річки, відчуття простору. Навіть у найважчі дні це відчуття нікуди не зникає. Воно допомагає триматися.
Майбутнє Дня міста Херсон
Коли настане повна перемога і тиша, День міста знову стане великим святом вулиць, музики та феєрверків. Місто відбудується, люди повернуться, а кавуни знову заповнять ярмаркові ряди. Поки що херсонці відзначають дату по-іншому — тихо, гідно, з думкою про тих, хто захищає небо, і про тих, хто чекає повернення додому.
19 вересня 2026 року, як і в попередні роки, Херсон проживе цей день по-своєму. Без гучних слів, але з глибоким внутрішнім змістом. Бо справжнє свято міста — це не тільки концерти. Це здатність залишатися собою навіть тоді, коли все навколо намагається зламати.