Земляки переймали досвід об‘єднаних громад у Німеччині

Рукшинський сільський голова О. В. Горбатюк у складі делегації керівників об‘єднаних територіальних громад Чернівецької та Полтавської областей із 22 по 26 листопада цьогоріч перебував у Федеративній Республіці Німеччина. Поїздку організувала німецька сторона у рамках проекту «Підтримка реформи децентралізації в Україні». Після повернення О. В. Горбатюк дав інтерв‘ю для читачів «Хотинських вістей».

– За словами класика, «свого навчайся і чужого не цурайся». Що вам як керівнику укрупненої громади дала поїздка до Німеччини?

– Знання. Адже мав можливість вивчити досвід реалізації реформи місцевого самоврядування у Німеччині. Нам розповіли про успіхи, наводили приклади невдалих проектів. Напрацьована у них практика для нас особливо важлива, аби не повторювати помилки.

– Яку запропонували програму перебування?

– Ми зустрілися з головами об‘єднаних громад сільської місцевості, де укрупнення здійснили ще у 70-і роки минулого століття. В окружному управлінні Туттлінгена ознайомилися із загальною системою керування адміністративно-територіальною одиницею, подібною до району у нас. Відвідали окружну лікарню на кшталт нашої районної, сховище з переробки твердих побутових відходів, підприємство, де випускають медичне обладнання та протези.

Мали нагоду вивчити практику розбудови туристичної галузі у сільських громадах. Наприклад, на колишній тваринницькій фермі німці створили сучасний туристичний комплекс економкласу із готелем. Гостям пропонують розважально-екскурсійні програми. Прикметно, що у вихідні тут відпочивають місцеві жителі, у тому числі школярі.

А ще оглядали пивоварний завод у Вурмлінгені.

Отож багато потрібної інформації отримали під час перебування в одному з найбагатших регіонів Німеччини – федеральній землі Баден-Вюртемберг, зокрема у забезпеченні життєдіяльності об‘єднаних територіальних громад. Як то налагодженні міжкомунальної співпраці для функціонування системи очищення стічних вод.

– А на якому рівні у Німеччині соціально-економічний розвиток об‘єднаних громад?

– Про подібний у нас залишається лише мріяти. Наприклад, міська адміністрація Айгельтінгена об‘єднує шість населених пунктів – загалом 3,5 тисячі жителів. На території об‘єднаної громади, власні надходження якої сягають 11 мільйонів євро на рік, – 950 робочих місць і 140 підприємців. Мешканці мають де працювати, тому безробіття – лише 2 відсотки.

Німці не поспішають трудитися понаднормово, аби більше заробляти. Зазвичай, їм вистачає на життя, вони цінують стабільність і прогнозованість свого буття.

Нині ж головна проблема об‘єднаної громади – як прокласти сучасну мережу електронного зв‘язку (нам би такі проблеми – авт.)

Про рівень розвитку громадянського суспільства свідчить той факт, що у зазначеній громаді діють 46 об‘єднань – клуби за інтересами, людей похилого віку, спортивні, екологічні, медичні і тому подібні.

– Яку німці отримують платню і яка там вартість товарів?

– Зарплата така, як у нас – лише в євро, а ціни на харчі та речі повсякденного попиту – практично як в Україні.

– Що ще вам запам‘яталося?

– Медицина фінансується з державного бюджету, і вона там на високому рівні. У Німеччині в останній час загострюється проблема утримання доріг: раніше кожні 10 років із шляхів зрізали асфальтове покриття і укладали абсолютно нове. Тепер це робитимуть через 20 літ, бо після об‘єднання країни значно зросли фінансові видатки і грошей не вистачає.

У Німеччині висока громадянська свідомість людей. Приміром, у центрі громади функціонує одна велика, а ще у двох населених пунктах менші пожежні частини, в яких працюють добровольці. Для них великою честю є належати до когорти вогнеборців. Оплата – лише за час, коли виконували обов‘язки з ліквідації пожежі, проте вона нижче за середній розмір.

– Підсумовуючи, на чому б ви хотіли наголосити?

– У Німеччині накопичили значний досвід діяльності об‘єднаних територіальних громад. Головне, що вони мають потужну фінансову базу, значною мірою і за рахунок власних доходів, аби належно утримувати заклади соціальної сфери та інфраструктуру. За високого рівня розвитку економіки та незначної її тінізації надходження до казни справді фантастичні, якщо порівнювати із нашими реаліями.

Скажу і про те, що отримані знання про практичне втілення децентралізації у ФРН на конкретному прикладі спонукає до роздумів щодо можливих варіантів розвитку наших укрупнених громад. Поїздка до Німеччини дала змогу розширити бачення шляхів вирішення багатьох проблем.