До Всесвітнього дня туризму. Краще один раз побачити, ніж сто разів почути

До Всесвітнього дня туризму. Краще один раз побачити, ніж сто разів почути

Чудовою формою пізнання світу є різні види туризму: екскурсії, подорожі, мандрівки. Вони відкривають красу природи, цінність історії, культури, звичаїв, традицій народів. 

У цьому навчальному році до Дня туризму діти з Клішківців вирішили відвідати та побачити на власні очі столицю України. За вікнами потяга «Чернівці – Київ» залишалися населені пункти Чернівецької, Хмельницької, Вінницької та Київської областей. Лісостеп змінювався Поліссям. І ось – столиця. Місто, у якому проживає близько 2,8 мільйона осіб, прийняло чергових «мігрантів» – учнів Клішковецької гімназії та їхніх батьків.

Дехто вперше ступив до Київського метрополітену, швидкісної підземної транспортної системи, що діє з 1960 року. Гімназисти дізналися, що станція «Арсенальна» Святошинсько-Броварської лінії є найглибшою у світі, а «Вокзальна», «Університет», «Хрещатик» – визнані пам’ятками архітектури місцевого значення.

Пам’ятний знак засновникам Києва – полянському князю Кию, братам Щеку, Хориву і сестрі Либідь постав перед учнями, а цікава розповідь гіда А. Боцько (колишньої випускниці нашої гімназії), тихим струмочком поповнювала джерело знань клішковецьких туристів.

Ось і «Золоті ворота» – головна брама Старого Києва, далі – Собор Святої Софії – пам’ятка архітектури, внесена до переліку світової спадщини ЮНЕСКО. Це одна із найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії. На Михайлівській площі пам’ятник, що входить до переліку «Сім чудес України» – княгині Ользі, апостолу Андрію Первозванному та просвітителям Кирилу і Мефодію. 

А яка чудова будівля Андріївської церкви! Її нині реставрують. Цікаві відомості дізналися від екскурсовода. Андріївський узвіз з’єднує Поділ зі Старим Києвом. Пройшли вулицею Воздвиженською, милувалися архітектурними творіннями сучасних будівель.

Хотілося побачити підйомник, подібний Буковельському – Київський фунікулер – систему, що з’єднує історичне Верхнє місто та Поділ, проходить через круту Володимирську гірку з гарним видом на річку Дніпро. За часом спорудження (1905) цей фунікулер є другим після Одеського. Щороку цим трамвайним видом транспорту перевозять близько семи мільйонів пасажирів.

Річковий вокзал – головний порт Києва на Подолі – манив до себе. На пароплаві «Ластівка шляхетна» наша група здійснила подорож до моста Патона – першого в світі суцільнозвареного мосту завдовжки 1543 м.

Незабутнє враження від найбільшого музейного комплексу України – Києво-Печерської Лаври, внесеної до світової спадщини ЮНЕСКО. А яке захоплення було від національного музею історії України у Другій світовій війні, Меморіального комплексу, що розкинувся на площі 10 га на правому березі Дніпра. Вразило творіння архітекторів, будівельників – монумент «Батьківщина-мати» висотою 102 м. Арка «Дружба народів» зворушила серця. На жаль, розірвалася дружба з Росією. Коли закінчиться війна на сході України? Чому загинули герої Небесної Сотні? З такими роздумами відвідали меморіальний комплекс – Музей Революції Гідності. Заблищали сльози в усіх на очах, лягли стрічки до портретів на алеї Героїв Небесної Сотні. Їхні життя тривають в кожному з нас, а ми можемо радіти життю, навчатись, відпочивати.

Підкреслює красу України, її незламність квітковий годинник Києва. Прогулялися головною вулицею – Хрещатиком. Тут йшло приготування до Дня Подяки, співали артисти, милували око фонтани. Зупинились біля головного поштамту. До послуг киян та гостей сучасний торговий центр – ЦУМ. Ми пройшли сімома поверхами цієї будівлі.

Як бути у Києві, і не зайти до Національного науково-природничого музею НАН України? Це один із найбільших науково-природничих музеїв світу. П’ять експозицій, де зібрано понад 30 000 експонатів, багато розповідають про нашу Землю.

На завершення екскурсії наша група озвучила мрію: бажаємо, щоб у список численних пам’яток Києва обов’язково вписався пам’ятник Першому космонавту незалежної України – Герою України, нашому односельчанину, випускнику Клішковецької гімназії Леоніду Каденюку, який похований на Байковому кладовищі.

Світлана Палагнюк,

учитель географії Клішковецької гімназії.