Принцип самонасолоди. Реклама каналів у власних новинах

Принцип самонасолоди. Реклама каналів у власних новинах

Понівечені трупи, схвалення МОН та Оля Полякова. Чим ще заманюють глядачів журналісти?

Ярослав Зубченко,  ГО «Детектор медіа»

Новий осінній сезон пожвавив у теленовинах не лише піар політиків, а й промоцію власних продуктів каналів. На початку вересня журналісти розповідали глядачам про нові серіали, шоу та навіть мультфільми рідної платформи. Подібна ситуація порушує професійні етичні стандарти з двох причин. По-перше, у новинах немає місця прихованій рекламі, тим паче, фактично, саморекламі. По-друге, у замаскованих під журналістику промо було аж надто багато трешу.

Найскромніше, як в часі, так і за змістом, підставляв собі плече «UA:Перший» 3 вересня. Тут розповіли про новий сезон на Радіо «Промінь», що входить із каналом до однієї «Національної суспільної телерадіокомпанії України». Журналісти повідомили, що їх колеги «намагаються створити продукт, який був би цікавий для слухачів різного віку» і подали перелік музикантів, чию роботу зможуть оцінити слухачі «Променю». Цей момент вийшов навіть двічі піарним, адже один зі співаків на камеру охарактеризував себе так: «Класна ідея запропонувати артистам, актуальним на сьогодні, озвучити частину життя радіостанції», – Сергій Танчинець, соліст актуального з 1999 року гурту «Без обмежень». Креативна продюсерка також обіцяла щомісяця дивувати глядачів, а кореспондентка анонсувала завтрашнього гостя станції.

На ICTV програму «Прорвемось» цього ж дня рекламували з куди більшим розмахом. «Сюжет» почався із звернення на камеру знаменитостей. Наприклад, Оля Полякова просить: «Пожалуйста, посмотрите, потому что надо же нам всем уже когда-нибудь прорываться». Після цього матеріал стрімко засмоктує у логічну чорну діру. Кореспондентка Анна Нестеренко анонсує: «"Прорвемось!" – гасло мільйонів українців, котрі чи не щодня долають на перший погляд не вирішувані проблеми. Висока комуналка, низька якість освіти та медицини, бездіяльність чиновників та сімейні труднощі». Але згодом виявляється, що «Менше політики і більше історій близьких кожному без винятку, вирішили автори. Тому зробили акцент на простих людях». Щоправда, виникають запитання і до «простих людей», адже наприкінці сюжету, після коментаря креативного редактора, показують підряд такі уривки із програми: хтось одягає шкіряні наручники, свині їдять у хліву, Іво Бобул переходить вулицю. Досить тролити артиста.

На «1+1» 3 вересня рекламували мультик «Світ чекає на відкриття» від каналу «ПлюсПлюс» рідного медіахолдингу. Увесь сюжет анімацію просували як гарний пізнавальний матеріал для шкільних уроків. Кореспондентка розповідає, що «Міносвіти рекомендував його до показу в початковій школі», запевняє, що на екрані «вже знайомі дітям герої каналу "ПлюсПлюс", а вчителі вважають серію«гарним способом заохотити дітей на уроках». У решті автори мультику очікують, що твір допоможе дітям «мати свою думку, не боятись помилок і хотіти самому щось створити» й журналісти наприкінці матеріалу озвучують, де та як мультфільм можна завантажити. Є тільки одна проблема: у самій новині діти дивляться серію про винайдення олівця й після неї хлопчик на камеру повідомляє, що «Бог все придумав».

Проте справжнім одкровенням для глядачів мала б стати реклама серіалу «Принцип насолоди» від ICTV 5 вересня й від «1+1» 8 вересня. Перший залякував глядачів, другий заради реклами знову забув про власний «патріотизм».

Проблемою «Фактів» стало головним чином те, що журналісти показали глядачам «ексклюзивні кадри майбутньої прем'єри». Зокрема, три абсолютно голих понівечених жіночих тіла, відрубану руку (на щастя, очевидно бутафорську) та, що особливо страшно, англійську мову акторів (18:29). А ще режисер озвучив на камеру «важливі соціальні меседжі» проекту: «Серіал розповідає історію юних дівчат, які прагнуть здійснити свої мрії, змінити своє життя на краще. І вони стають жертвами цих мрій. Це своєрідний аналіз становища жінок у суспільстві».То жінкам небезпечно мріяти, чи що? Хоча, чого очікувати від матеріалу, автори якого так вживають терміни: «Крім заплутаної детективної історії та яскравого блокбастера у "Принципі насолоди" є ще...» Слово «блокбстер» позначає не зміст стрічок, а їх касову успішність. Можливо, журналісти мали на увазі екшн складову картини, але це навряд чи.

Найдалі ж традиційно зайшли працівники «1+1». «Загадкові вбивства молодих жінок в Празі, Варшаві, Одесі. Справу розслідують правоохоронці трьох країн», – почала новину ведуча Наталія Мосейчук. Подібний фейковий вступ, очевидно, мав привернути увагу глядачів до продовження: «Це зав'язка детективу, який нині знімає українська компанія "Star Media". Але, насправді, для обізнаних із риторикою «ТСН» саме друга фраза звучала як грім посеред ясного неба. Справа в тому, що трьома тижнями раніше Star Media була на «плюсах» зовсім не «українською». Вона «працювала на «русскій мір»», «багато років працювала на окупанта», «співпрацювала з агресором». Тоді журналісти обурювалися, що подібна компанія отримала на державному патріотичному пітчингу кошти на виробництво, зокрема, – о іронія – «Принципу насолоди». Тепер ситуація зовсім інша, йдеться вже про «українських митців», а генпродюсер компанії Влад Ряшин навіть розповідає про міжнародну співпрацю. Тут іронія починає межувати з лицемірством, бо «співпрацю» Ряшина журналісти ще 17 серпня описували так: «Є в портфоліо компанії і історичні стрічки про Росію і навіть тамтешні державні нагороди». Про дрібніші проблеми, накшталт того, що акторка та режисер у сюжеті «із захопленням переглядають» власний серіал,, не будемо навіть згадувати.

Яким би не був зміст подібних сюжетів, їх поява в ефірі новин – це вже порушення. Перегляди приносять каналам прибутки, і подібні «новини», які привертають увагу глядачів до проектів, є не більше, ні менше, комерційною рекламою. До того ж рекламою прихованою, адже новинарі маскують розповіді про серіали та програми під журналістські сюжети. Найгірше ж, що у випадку промоції власних проектів, канали, фактично, «зловживають посадовим становищем», використовуючи можливість повідомляти глядачам інформацію і їх довіру, аби заробити грошей.