Кліматологи розповіли, що означає аномально тепла осінь

Кліматологи розповіли, що означає аномально тепла осінь

"Дзиґа, що виходить з рівноваги"

Цьогорічний жовтень виявився одним із найтепліших за останні 137 років, за даними Центральної геофізичної обсерваторії імені Срезнєвського. Дослідники зафіксували кілька температурних рекордів у середині та наприкінці місяця. Тим часом, на заході і півдні Європи фіксують природні катаклізми: у Франції та Італії цього місяця повідомляли про потужні паводки, що спричинили людські жертви, повідомляє Радіо Свобода (www.radiosvoboda.org).

Чим зумовлена така тепла осінь в Україні, і що буде відбуватися взимку? Радіо Свобода поцікавилося цим у синоптиків і дослідників клімату.

Синоптики фіксують середньорічні температурні рекорди останні 8 років, зазначає голова Українського гідрометцентру Микола Кульбіда. За його прогнозом, аномально тепла осінь в Україні – це прояв загальносвітової тенденції до потеплішання клімату, яку певним чином буде відчутно і цієї зими.

«За будь-яких умов середня температура повітря зимового періоду буде на 2-3 градуси вищою за норму. За винятком коротких періодів похолодань, можливо, навіть дуже сильних. Ну, і сніговий покрив, виходячи з таких температурних показників, не може бути стійким, не може залягати довго. Він буде з’являтись, танути, зменшуватись, збільшуватись», – каже експерт.

 

Потепління спричинює людська діяльність – кліматолог

Дійсно, протягом останніх 30 років кожне наступне десятиліття було теплішим за попереднє, чого не фіксували кілька сотень років перед цим, зауважує кліматолог Світлана Краковська. Вона входить до Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (IPCC) та очолює лабораторію прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС і Національної академії наук.

Основною причиною такого потепління експерт називає людську діяльність, зокрема, значні викиди парникових газів. Кліматична система не встигає адаптуватися, і тому виходить зі стану рівноваги, пояснює вона.

«Ви можете собі уявити дзиґу, яка крутиться. Поки крутиться, вона стійка. А потім починає розбалансовуватися, хитатися зі сторони в сторону. Ось це і відбувається з нашою кліматичною системою. Тому у Києві зараз дуже тепло, а далі у Європі випало до декількасот міліметрів опадів у вигляді снігу. Відповідно, якщо у нас раніше були періоди досить стабільної погоди на кілька тижнів, то зараз погода змінюється досить часто, особливо у Європі, ближче до океанів, які накопичили, а тепер повільно віддають тепло, і це спричинює і сильні опади, і виходи потужних циклонів», – зазначає Світлана Краковська.

 

Що має зробити (і що робить) Україна, щоб адаптуватися до змін клімату

Змін клімату повною мірою уникнути неможливо, тому держави повинні вживати заходів, аби адаптуватися до них, розповідає юрисконсульт міжнародної благодійної організації «Екологія. Право. Людина» Наталія Городецька.

«Якщо, наприклад, йдеться про вплив на сільське господарство, то Україна повинна скласти відповідний план, щоб адаптувати конкретні види врожаю до погодних умов, навіть якщо доведеться садити культури, яких у нас раніше не було», – пояснює експерт.

Також, за її словами, важливо враховувати вплив кліматичних змін і спричинених ними різких змін погоди на людське здоров’я.

Між тим, видимих результатів діяльності держави у цьому напрямку Наталія Городецька не бачить.

Найбільша кількість викидів парникових газів пов’язана зі сміттєзвалищами. Тому потрібно скорочувати відходи, у відповідному стані мають бути наші полігони.

 «Щодо скорочення викидів деякі кроки робляться, але вони незначні. Наприклад, перехід до відновлювальних джерел енергії. Ми все ж рухаємося у тому напрямку, і Україна має свою стратегію. Або, наприклад, відходи. Найбільша кількість викидів парникових газів пов’язана зі сміттєзвалищами. Тому потрібно скорочувати відходи, у відповідному стані мають бути наші полігони», – каже вона.

У вересні минулого року міністр екології Остап Семерак повідомив, що Україна завершила усі заходи, визначені у плані із забезпечення відповідності вимогам Кіотського протоколу – міжнародної угоди про обмеження викидів парникових газів.

А із 2016-го почав діяти ще один документ на цю тему, ратифікований Україною – Паризька угода.У липні цього року на виконання цієї угоди український уряд ухвалив Стратегію низьковуглецевого розвитку України до 2050 року. Цей документ передбачає скорочення викидів і збільшення поглинання парникових газів, впровадження екологічно безпечного виробництва із застосуванням «зелених» технологій у всіх секторах економіки.

 

Раніше дослідження, опубліковане в журналі Nature Communications, прогнозувало, що у 2018–2019 роках середня температура повітря в усьому світі має підвищитися на 0,03 градуса за Цельсієм, води – на 0,07 градуса.

Як заявили на Міжурядовій панелі зі змін клімату, за умов збереження поточного рівня викидів двоокису вуглецю Земля може нагрітись на 1,5 градуса за Цельсієм у найближчі десятиліття. За збереження таких темпів, вважають науковці, температура може зрости врешті-решт на 3–4 градуси, що зробить планету непридатною для життя людей.