• Хотинські вісті

Історії людей, які вражають і надихають



Пройшли складний шлях до звання «Майстер спорту України»


Сильний характер, стійкість та уміння, отримані завдяки регулярним тренуванням, стали міцним підгрунтям до визнання для двох каратистів з Хотинщини: Василя Берника з Шилівців та Іллі Подрі з Малинців. Саме вони нещодавно поповнили лави професійних спортсменів, отримавши звання «Майстер спорту України». А це, як з’ясувалося, відколи карате стало олімпійським видом спорту, не лише престижно, але й надто складно.


– Ці хлопці є справжнім прикладом наполегливості і нескореності, – розповідає тренер СК «Лідер» Андрій Антонюк. – Шлях до визнання у кожного з них був тернистим і важким, але вони зуміли здолати усі труднощі, що стояли на перешкоді їхньому професійному зростанню у спорті.

Василь Берник: «Нізащо не здаватися! Йти до мети навіть наперекір хворобі!»


Саме з таким девізом із самого дитинства цьому хлопцю довелося переборювати неймовірні випробування долі. Ще змалку він був непосидючим, активним, полюбляв спорт і мріяв про досягнення в ньому. Але нещасний випадок мало не зруйнував усі його плани.


В око дитини потрапило скло, наслідки стали фатальними – Василь повністю втратив можливість бачити на нього. Численні операції, спроби врятувати зір були безрезультатними. Юний організм знесилився, серце ослабло.


Лікарі, звичайно, заборонили будь-які фізичні навантаження, заняття фізкультурою. Та це не зупинило маленького спортсмена. Він бігав, підтягувався, віджимався. Словом, продовжував бути найактивнішим хлопчиком у класі.


А коли розпочався набір у секцію карате спортивного клубу «Лідер», дев’ятирічний Василь був у списку першим.

Спочатку тренування йому давалися легко, та коли через декілька років набули професійного характеру, у хлопця розпочалися сильні головні болі та погіршився зір здорового ока. І знову для нього прозвучала, як вирок, категорична заборона лікарів займатися будь-яким видом бойових мистецтв, аргументована тим, що під час тренувань здорове око отримує надмірне навантаження.


Василь, наперекір лікарям, батькам і всім оточуючим, ризикуючи назавжди втратити можливість бачити цей світ, продовжує тренуватися. На диво, саме його наполегливість і віра в себе допомогли стати сильнішим.


З кожним заняттям біль в оці зменшувався, стихав, а згодом і зник.

Настав час випробувати себе як професіонала, адже з 14 років у карате можна потрапити у збірну України і захищати наш прапор на світових аренах.


Щоб уберегти сина від травм, рідні відмовилися фінансувати витрати на такі змагання. І знову він не здався. Самотужки заробив гроші, щоб оплатити поїздку. А ще – умовив лікаря таки підписати йому медичне обстеження, хоч той наполегливо відмовляв від змагань на професійному рівні, бо ж навіть у напівконтакті часто спортсмени отримують сильні удари у голову до втрати свідомості. Для Васі подібний удар може закінчитися повною втратою зору.


Тож, як бачите, перепон до звання «Майстра спорту України» у Василя Берника було надто багато, але він зумів добитися своєї мети і довів, що простий хлопець із села, ще й з інвалідністю, таки може здобути успіх в олімпійському виді спорту.

Ілля Подря: «Вірте в себе І все вдасться!»


Історія Іллі не така драматична, як у Василя. Проте чимало з тих, хто спробував стати на шлях спортивного розвитку, зможуть побачити в ній себе. Адже не всі дістаються вершини, когось стримують обмежені фінансові ресурси, когось стан здоров’я, декого долає лінь чи ще гірше – зневіра у власних силах. Таким чином люди опускають руки, занепадають духом і врешті відмовляються від мрії.


Ілля Подря – один з небагатьох, кому вдалося перебороти свої страхи, повірити в себе і досягти чудових результатів. Він починав професійну кар’єру в 75-кілограмовій ваговій категорії, потім пішов учитися у місто Чернівці, і півтора року були для нього невдалими, змагання за змаганням хлопець програвав.


Зневірившись, він навіть думав назавжди полишити карате. Але завершивши навчання, Ілля повернувся в село у свій зал, де починав, і захотів вкотре спробувати поборотися за призове місце.


Так він з Василем розпочав підготовку до турнірів, але вирішив перейти у найважчу категорію +84 кг. І не прогадав, хоч спочатку бій за бронзу був програний. Але наступного разу на нагородженні бронзова медаль таки прикрасила груди хлопця.


Нині Ілля Подря – дворазовий чемпіон України і майстер спорту України.



Сходження на вершину визнання цих двох спортсменів різні, але обидва – і Василь, і Ілля є прикладом того, що, незважаючи ні на що, не можна здаватися, а треба впевнено йти до мети. Ці хлопці додають мотивації до занять не лише вихованцям клубу «Лідер», а й усім навколо себе, власними здобутками переконуючи в тому, що варто вірити в себе – і все обов’язково вдасться! – каже тренер Андрій Антонюк.


64 views0 comments

Підпишіться на наші новини:

Редакція "Хотинські вісті"

вул. Незалежності, 44,
м. Хотин, Чернівецька обл., УКРАЇНА

+38 (03731) 2-17-63, 
+38 (03731) 2-17-65

hotvisti@gmail.com

  • White Facebook Icon
  • Белый Google+ Иконка

© 2015 "Хотинські вісті". Усі права захищені. Дизайн ІА "НОВОСЕЛИЧЧИНА"

Детальніше тут: https://www.hotvisti.com.ua/products/komanda-rukshina-u-trijtsi-lideriv-yunatskogo-chempionatu-obalsti-z-futbolu/