• Хотинські вісті

Як Хотинщині навчитися заробляти на туризмі?



Дискусійна платформа «Хотин онлайн»


Середньовічна перлина – Хотинська фортеця приваблює мандрівників з різних куточків світу, але місто не отримує відчутної вигоди, туризм не розвивається. Хотинчани нарікають: туристи залишають у нас не гроші, а лише сміття.

Тож як Хотинщині навчитися заробляти на туризмі? Як привабити відвідувачів у місто, щоб їхній візит не обмежувався лише 2–3-ма годинами перебування у фортеці?


Саме цю тему обговорювали на дискусійній платформі «Хотин онлайн». Ділилися думками, розвінчували міфи та спільно шукали шляхи для покращення ситуації учасники зустрічі: керівник Хотинської об’єднаної громади, депутати міської ради, громадські активісти, представники Державного історико-архітектурного заповідника «Хотинська фортеця» та Національного природного парку «Хотинський», молодіжної ради Хотинської ОТГ.


Що кажуть люди


Перед дискусією редакція «Хотинських вістей» збирала пропозиції та зауваження жителів Хотинщини – наших онлайн читачів. Якщо їх згрупувати, то люди просили привернути увагу до таких проблем:


- у Хотині вже не проводяться фестивалі, які б популяризували місто і приваблювали туристів (як колись «Битва націй», «Середньовічний Хотин», «Бессарабський колорит»);

- туристів «відбирає» сусідній Кам’янець-Подільський, адже зазвичай маршрут туристів проходить через дві фортеці: Хотинська фортеця – Кам’янець-Подільський, а у нашому місті вони лише «транзитом»;


- немає належної інфраструктури, зон відпочинку, мало громадських туалетів;


- чимало доріг і тротуарів потребують ремонту;


- наявні ресторани та готелі Хотина переважно не відповідають запитам закордонних туристів,


- зелений туризм не розвивається, немає садиб, які пропонували б відпочинок туристам.


Про туристичні кластери та ефект міжнародних фестивалів


Міська рада зацікавлена у розвитку туризму, адже це і надходження до бюджету, і робочі місця та можливість заробити для жителів краю. Що зроблено та які заходи заплановано здійснити у цій перспективній галузі, розповів керівник Хотинської ОТГ Микола Головльов:


– Сприяння розвитку туризму було серед моїх обов’язків ще як заступника міського голови, працюю в міській раді з 2010 року. У 2011-му створено туристичний кластер «Подільсько-Буковинське намисто» та підписано угоду про співпрацю між Чернівцями, Хотином та Кам’янцем-Подільським. Чому саме ці міста? Адже вони мають чудові історико-архітектурні пам’ятки: Резиденція митрополитів (де нині Чернівецький національний університет), що внесена до Світової спадщини ЮНЕСКО, Хотинська та Кам’янець-Подільська фортеці. Тобто на відстані 85 кілометрів близько один від одного розташовані три «Чуда України», Хотин на цьому шляху посередині, і це потрібно використати.

Завдяки цьому кластеру нам вдалося за грантові кошти за проектом GIZ презентувати такий «туристичний продукт» на Берлінській туристичній виставці у 2012 та 2013 роках, яку відвідують сотні тисяч зацікавлених осіб. Також там були представлені ще 4 українські міста, де проходив Чемпіонат Європи з футболу «Євро-2012». Цікаво, що у тому році Україна повернулася у десятку країн, які найбільше відвідують туристи.


Також для залучення мандрівників з Європи у 2013 р. створено ще один туристичний кластер уже в ширшому «форматі»: між фортецями та замками Луцька, Кам’янця-Подільського, Острога, Хотина, Тернополя, Меджибіжа, Дубна (спільно з Держагентством з питань розвитку туризму) під назвою «Шляхами Гедиміновичів». Це перший у Східній Європі проект, сертифікований як шлях місцями, історично пов’язаними з культурною спадщиною Великого Князівства Литовського. Екскурсія ним передбачає, щоб за кілька днів побувати в усіх цих містах, починаючи від Луцька і завершуючи подорож у Хотині. Але, на жаль, з 2014-го призупинена ця робота через війну на сході України. І ті люди, які нам тоді сприяли, нині допомагають у лікуванні поранених бійців.


У рамках кластера також вдалося організувати навчання двох фахівців, які отримали сертифікати міжнародного зразка на проведення екскурсій англійською мовою, що для Хотина – значний прорив у цій галузі.


Раніше у Хотині відбувалися масштабні та різноманітні фестивалі, зокрема міжнародні «Битва націй», «Середньовічний Хотин», всеукраїнські «Бессарабський колорит» та «Узвар на Тірасі». Але знову ж таки, через російсько-українську війну на сході тривалий час їх не проводили.

У розмові з організаторами «Битви націй» (що проходить тепер в країнах Європи), вони зазначили: ймовірно, якийсь ювілейний або черговий фестиваль відбудеться у Хотині. Але, оскільки один із основних його спонсорів з Росії, то наразі це неможливо, – зауважив Микола Головльов.


Що дав фестиваль «Битва націй»

та чому його не проводять у Хотині


– Чи давали поштовх розвитку туризму ці фестивалі? – запитали у голови Хотинської ОТГ.

– Ми проводили опитування протягом років, коли відбувалися фестивалі (2011–2013 роки). Офіційно найняли молодих активних хотинчан, які опитали 980 туристів, – відповів він. – Якщо оцінювати за кількістю відвідувачів, то у 2010 році на «Битві націй» їх було 14 тисяч (за проданими квитками), у 2011 р. – 13,8 тис., 2012 р. – понад 12 тис., а «Середньовічний Хотин» – 7 тисяч. Для нашого 10-тисячного міста така кількість туристів за кілька днів – це дуже багато. Одне з питань, яке їм задавали: «Скільки коштів витратили під час фестивалю?». Більшість відповіли: до 1000 грн, 500 грн та понад 2000 грн. А якщо узагальнити, то загалом за 4 дні грошова маса, яка «зайшла» – 9,5 мільйона гривень. Це показова відповідь на запитання інвестору: «Варто чи ні проводити фестивалі у Хотині?». Звичайно, у першу чергу заробили організатори на продажу квитків, продавці сувенірів, підприємці, що займалися харчуванням. Місто отримало 20 тисяч гривень від плати за паркування та від підприємців. Мали дохід і власники готелів Хотина, а також приватних садиб, які нелегально приймали на ночівлю туристів (адже наші готельні заклади можуть одночасно розмістити лише 220 відвідувачів).


Також готелі Кам’янця-Подільського у період проведення «Битви націй» були переповнені. Але, переконаний, наші міста – не конкуренти, а партнери. Адже коли у сусідньому місті проводиться фестиваль, збільшується притік туристів у нашу фортецю.

Базуючись на досвіді великих міст, у яких часто проводять масштабні фестивалі, розуміємо, що міська рада не може бути засновником таких заходів, цим має зацікавитися бізнес.

Потрібно усвідомлювати: якщо не буде ініціативи від наших підприємців, то зароблятимуть бізнесмени з Кам’янця-Подільського чи інших міст, – наголосив М. Головльов.


«У нас не турист, а відвідувач»

– Наша проблема у тому, що у нас фактично не турист, а відвідувач. Бо людина, яка приїжджає на 1–2 години, не встигає зголодніти, не залишається ночувати, а їде у Кам’янець-Подільський чи Чернівці, де кращий сервіс, – зауважив М. Головльов. – Хоча, якщо порівняти: у 2002 році гість у Хотинській фортеці проводив 45 хвилин і їхав, а нині там є на що подивитися, з’явилися цікаві виставки, і тепер, щоб побачити все, необхідно мінімум 2,5 години.

Також треба «затримати» туриста у місті. Це можна зробити за рахунок збільшення атракцій, локацій. Щоб успішно розвивати туризм, потрібно найняти фахівця, менеджера, який би розробив стратегію розвитку цієї галузі для нашої громади. А починати необхідно з автошляхів. Раніше було багато скарг щодо стану дороги до фортеці, тепер вона відремонтована. Вирішена й інша проблема – у місті є цілодобове водопостачання.


Що намічено зробити:

- створити інформаційно-туристичний центр, музеї у місті (старовинних печаток, герба та фотографій, 100-літніх сорочок);

- встановлення додаткових дороговказів до історичних пам’яток;

- розробка туристичного маршруту по місту;

- відновлення туристичних кластерів і фестивалів та запровадження нових;

- придбання розбірної сцени зі звуком та освітленням для проведення свят і фестивалів;

- підготовка до відзначення 400-ліття Хотинської битви;

- випуск друкованої продукції про Хотин та фортецю;

- створення англо-, польсько- та румунсько мовних сторінок на сайті міської ради,

- підготовка до того, щоб Хотинська фортеця увійшла під охорону спадщини ЮНЕСКО;

- ремонт вулиць Шевченка та Свято-Покровської,

- збільшення кількості міст-побратимів Хотина із європейських країн (наразі їх є шість: Сороки з Молдови, Валч з Польщі та 4 з Румунії);

- сприяння розвитку зеленого туризму, щоб були садиби, де зупинялися б туристи, проведення семінару із зацікавленими особами, підприємцями.




Куди йдуть кошти з продажу квитків у фортеці?

– Усі кошти, які ми заробляємо, надаючи послуги туристам (від продажу квитків та екскурсій), не йдуть десь у Київ, у якісь департаменти, як дехто говорить, – зазначила директор ДІАЗ «Хотинська фортеця» Єлизавета Буйновська. – Ці гроші залишаються на спеціальному рахунку і спрямовуються тільки на ремонтно-реставраційні роботи, господарські потреби й охорону. Цього року ми будемо здійснювати невідкладні реставраційні заходи на 5 об’єктах, на що витратимо 1 мільйон 765 тисяч гривень коштів, зароблених заповідником.


Також оголосили тендер на проведення протиаварійних робіт.


– Нині замок у надзвичайно складному стані, зокрема стіна, що від Дністра. Наша пам’ятка архітектури руйнується внаслідок вивітрювання, зволоження скельної основи під замком через коливання рівня води в річці, її спуску ГЕС чи розливання Дністра. Ці роботи дуже дороговартісні: на них, а також ще на 5 об’єктів, нам необхідно майже 13 мільйонів гривень», – розповіла Є. Буйновська.



– Тобто ті люди, які кажуть: «Треба повернути фортецю місту», помиляються? Бо коштів міського бюджету не вистачить на її утримання та реставраційні роботи?


– Безумовно. На утримання нашого заповідника держава на рік виділяє 1,5 мільйона гривень. І це окрім того, що виділяється на реставрацію. Потрібно наголосити, що до того, як у 2000 році створили Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця», фортеця була у надзвичайно занедбаному стані. І саме з 2000-го року розпочалося вагоме фінансування державою, зроблено багато ремонтно-реставраційних робіт, – розповіла директор.


Також впровадили європейський проект спільно з містами Сороки (Молдова) та Сучава (Румунія), де є схожі фортеці. Завдяки цьому отримали значну суму на благоустрій території та створення зовнішнього та внутрішнього освітлення нашого замку. Тож тепер Хотинською цитаделлю можна милуватися і вночі.


Чимало коштів необхідно і на оновлення виставок, яких останніми роками створено чимало. Крім того, придбали та встановили інформаційні сенсорні кіоски з різноманітною інформацією для туристів. Тож гості у нас затримуються значно довше, ніж колись.


Щодо кількості відвідувачів, то наведу такий приклад: лише за п’ять травневих вихідних фортецю відвідали 8 тисяч туристів.


– На мій погляд, проблема полягає у тому, що туристичний маршрут не пов’язаний з відвідинами самого міста, – зауважив депутат міської ради Сергій Кузнєцов. – І підприємці не хочуть ризикувати, відкривати справу, бо знають що туристи поїдуть у Кам’янець-Подільський.


– Не в тому питання, що фортеця знаходиться окремо, а в пасивності бізнесменів. Якщо надаватимуть якісне харчування для великих туристичних груп, то клієнти будуть, – відповіла Є. Буйновська.


– Потрібно зацікавити туристів атракціями саме у вашому місті, підвищувати рівень готелів та закладів харчування. Також – сприяти розвитку зеленого туризму. А місцеві ЗМІ можуть поширити інформацію, зробити рекламу людям, котрі пропонуватимуть послуги ековідпочинку у своїх садибах, – наголосив президент громадської спілки "Українська асоціація медіа бізнесу" Олексій Погорелов.




Що заважає розвитку водного туризму на Дністрі?

Наш край має ще одну туристичну принаду – Дністер. Але, якщо пошукати в інтернеті найпопулярніші місця відпочинку на цій річці, то знайдете пропозиції в інших районах: Кельменецькому, Сокирянському, але не у нас. На Хотинщині немає облаштованих пляжів. Кажуть, це пов’язано із сильним замуленням річки на території саме нашого району.


– Це справді так, – коментує еколог, начальник відділу НПП «Хотинський» Ірина Козачок. – Але почну з того, що хоч національний парк називається «Хотинський», але власної землі біля міста Хотин у нас немає. Найближча територія – це Гордівці. Ми прокладаємо туристичні маршрути, але уявіть, які там дороги! Таку «романтику», як наприклад до Перебиківців, повторювати мало хто захоче. У нас є територія у Кельменецькому та Сокирянському районах, водні маршрути прокладаємо там, бо є ділянки поряд з берегом і зручно розміщувати місця для відпочинку, є причал для катерів.


– Усе популярнішим стає сплавляння Дністром на байдарках, – додав М. Головльов. – Але в основному це «дикий» відпочинок, заробляють на цих турах фірми з Києва та Львова. Туристи, які сплавляються річкою, ненадовго зупиняються біля Хотинської фортеці, дивляться і вирушають далі. А якби тут були якісь ще атракції... Хоча в громаді є вільні земельні ділянки, які можна використати для розвитку туризму. Бажаючих інвесторів немає. Нові готелі почали будувати і припинили.


Проблема: у річці біля Хотина – близько 10 метрів намулу

Також еколог І. Козачок зазначила, що через значне замулення Дністра для водних екскурсій необхідно облаштувати відповідний довгий причал. Адже по намулу ніхто до катера не підійде, а близько до берега ним не підпливеш, бо у нашій місцевості за твердженням фахівців, рівень мулових відслонень у річці сягає 9–10 метрів.


– Коли не було Дністровської ГЕС, рівень Дністра у «Горішках» в Атаках становив 18 метрів. А у 2009 році заміряли глибину – найбільша лише 6 метрів, решта – то намул, він осідає саме тут, бо швидкість течії зменшується. Шкода, адже був чудовий берег. За розповідями старожилів, свого часу в цю місцину приїжджали відпочивати і купатися люди з різних куточків країни, – додав Микола Головльов.

Якими пам’ятками зацікавити туриста саме у Хотині?

– Наше місто – тисячолітнє, але старовинних, цікавих туристам споруд, окрім фортеці, не побачиш. Потрібно відновлювати історичні пам’ятки у ньому, – зауважив депутат міської ради Сергій Кузнєцов. – Наприклад, є три так звані «чишми», де у давнину не лише набирали воду, а й напували коней. Проте нині вони у поганому стані. Чи можливо розширити територію заповідника і отримати кошти на реконструкцію таких об’єктів?», – запитав він.

– Територія заповідника чітко визначена, як і охоронні зони, її розширити наразі не можна, – відповіла Є. Буйновська. – А на такі пам’ятки має бути уся відповідна документація. Але можливо взяти на баланс такі важливі пам’ятки архітектури, як цікаві об’єкти, щоб показувати туристам.


Туристичні маршрути містом

Для сприяння розвитку туризму у вересні запрацює інформаційний центр при Хотинській ЦБС. Про це повідомив завідувач краєзнавчим відділом центральної бібліотеки Денис Шевчук.


– У Хотині є чимало історичних будівель. І хоч архітектурними пам’ятками їх уже не назвеш через господарське використання, але історичними вони залишаються, – розповів він. – Уже розпочалася літня школа підготовки волонтерів, які за необхідності зможуть проводити екскурсії містом. Розроблено 5 туристичних маршрутів для людей різного віку, підготовлено інформаційні матеріали, брошури. Апробовано один маршрут у рамках етнотуризму, що охоплює Хотин та навколишні села. А ночувати туристи можуть у хостелі Хотинського коледжу.


400-ліття Хотинської битви: що планується?

Анатолій Сухаренко, депутат міської ради, запитав: «Щодо 400-ліття Хотинської битви: що планується, який бюджет, чи відзначатимуть цю річницю на державному рівні? Хто буде залучений?».


– Є перелік заходів, які плануємо здійснити з підготовки і в день відзначення річниці, загальна сума – понад 70 мільйонів гривень, – відповів М. Головльов. – Однозначно, це будемо робити у тісній співпраці з ДІАЗ «Хотинська фортеця», Міністерством культури, бо без них це провести неможливо.


– Але, щоб святкування відбулося на державному рівні, має бути постанова Кабміну чи указ Президента, на підставі яких були б закладені кошти, – додала Є. Буйновська.

Як уже повідомляли, попередні домовленості щодо цього були з керівництвом держави. Але, як зауважив міський голова, потрібно повернутися до цього питання після виборів.


Які пропозиції висловлювали

Крім вищезгаданих, наприкінці дискусії учасники висловили ще низку пропозицій:

- розвивати еко- та велотуризм,

- подбати про благоустрій міського парку;

- чимшвидше облаштувати громадську вбиральню у фортеці, яка би відповідала сучасним вимогам,

- зробити одну з вулиць міста пішохідною (наприклад як вулиця О. Кобилянської у Чернівцях) із сувенірними крамничками, музеями, а перед цим провести опитування жителів, яку саме вулицю чи її частину під це відвести.

Депутат міськради Андрій Курочкін зауважив, що місто має бути зручним для туристів, для цього потрібно, щоб був громадський транспорт. Також варто створити асоціацію підприємців Хотина.


Захід відбувся за співпраці з Українською Асоціацією Медіа Бізнесу (УАМБ) у рамках проекту «Посилення економічної самостійності та цінності місцевих медіа для місцевої громади», що здійснюється за підтримки фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.

Відео з дискусії можна переглянути на сторінці «Хотинські вісті» у Фейсбук та каналі YouTube.




8 views

Підпишіться на наші новини:

Редакція "Хотинські вісті"

вул. Незалежності, 44,
м. Хотин, Чернівецька обл., УКРАЇНА

+38 (03731) 2-17-63, 
+38 (03731) 2-17-65

hotvisti@gmail.com

  • White Facebook Icon
  • Белый Google+ Иконка

© 2015 "Хотинські вісті". Усі права захищені. Дизайн ІА "НОВОСЕЛИЧЧИНА"

Детальніше тут: https://www.hotvisti.com.ua/products/komanda-rukshina-u-trijtsi-lideriv-yunatskogo-chempionatu-obalsti-z-futbolu/