• Хотинські вісті

«Як розв’язати сміттєву проблему Хотина та довколишніх сіл?»



Дискусійна платформа «Хотин онлайн»


Усі хочуть, щоб їхнє місто чи село були чистими. Але мало хто щось робить для цього і замислюється: а що ж залишимо нашим дітям? Завдяки «добрим господарям» утворюються стихійні сміттєзвалища у парках, на околицях населених пунктів, біля кладовищ, у лісах, на берегах річок. Чимало людей лінуються донести пляшку, обгортку до урни або сміття до контейнера. І лише одиниці відгукуються на заклик активістів зібратися на толоку і спільно прибрати вулиці, якими ходимо, чи місця, де відпочиваємо. Вистачає і варварів, котрі палять контейнери або перекидають разом зі сміттям у яри. А їх (контейнерів) у райцентрі і так недостатньо.


Як розв’язати сміттєву проблему Хотина та довколишніх сіл? Які дієві кроки можна зробити, щоб нас не захлиснула хвиля сміття? Про це говорили минулої п’ятниці під час другої зустрічі у рамках проекту «Хотин онлайн» – дискусійна мультимедійна платформа. Представники міської влади, комунальної служби міста, екологи та громадські активісти спільно шукали шляхи вирішення цієї болючої проблеми.


Сміттєвих контейнерів у місті не вистачає


Чимало хотинчан нарікають, що у місті не вистачає сміттєвих контейнерів, тож нерідко вони переповнені. Баки розташовані в основному в центрі, біля багатоповерхівок, а у районах приватної забудови їх немає. А з утворенням об’єднаної громади централізоване вивезення побутових відходів потрібно налагоджувати і в селах, які об’єдналися з Хотином.

Про причини проблеми та про заходи, які вживає міська влада для її вирішення, розповів керівник Хотинської ОТГ Микола Головльов:


– Збої у централізованому вивезенні сміття почалися у 2017 році, а посилилися торік, – зазначив він. – На той час платили близько 55 тисяч у місяць за такі послуги, які надавала компанія «Укрвторресурси». Але підрядник не раз не дотримувався строків вивезення, порушував умови договору. Та ще й поставив ультиматум про підвищення вартості послуг майже втричі. Тому були змушені розірвати угоду, після чого це підприємство забрало свої 100 контейнерів. У комунальному господарстві міста залишилося лише 90 баків. Тимчасово знайшли іншого підрядника. Але розуміли: щоб не наступати двічі на ті ж граблі, потрібен власний сміттєвоз. Тому придбали його для КП «Хотинблагоустрій» у кредит.



У міру можливостей купували і контейнери: щороку по 20–22 штуки. Але вони недешеві, один коштує близько 6 тисяч гривень (із пластику, а металеві ще дорожчі).


На жаль, за кілька років десь 25 таких контейнерів втрачено: знищено або спалено «добрими господарями». У першу ж добу, коли встановили придбані нові баки, шість з них були понівечені.


Значно поліпшити ситуацію вдасться, якщо отримаємо фінансування за проектом міжмуніципальної співпраці щодо поводження з побутовими відходами на суму 9 мільйонів гривень (як повідомляли, таку угоду підписано між Хотинською, Недобоївською та Рукшинською ОТГ). За цим проектом передбачено придбання двох тракторів, сміттєвоза (який потрібен для обслуговування трьох громад), 1,5 мільйона на закупівлю сміттєвих контейнерів і 200 тисяч – для ПЕТ-пляшки. Крім того, запланована інформаційно-роз’яснювальна кампанія у школах та садочках. Сподіваюся, до кінця року це буде реалізовано.


Також зроблено перші кроки для сортування сміття. Наразі у Хотині вже є 43 окремі контейнери-сітки для використаних пластикових пляшок. Їх уже зібрали близько двох тонн, пропустили через прес. Але, на жаль, ціна на цю вторсировину впала вдвічі... Попри все, відрадно, що жителі райцентру сортують таку тару, а якщо сітка переповнена, то кладуть пакети поруч. Порівнюючи із іншими містами, то у цьому плані хотинчани більш свідомі, – переконаний міський голова.




Коли облаштують майданчики з огорожею біля контейнерів?


– Облаштування таких майданчиків планували зробити ще торік. Спеціальні огорожі з накриттям уже виготовлені. Але не вистачило коштів, щоб зацементувати для цього майданчики, – пояснив М. Головльов. – Загалом необхідно близько 300 тисяч гривень. Сподівалися на фінансову підтримку з обласного екологічного фонду, проте навряд чи це стане можливим. Тому мусимо робити власними силами за допомогою підприємців, волонтерів та хотинчан.




На запитання, скільки ж потрібно встановити контейнерів у місті та селах, щоб вони не переповнювалися надто часто, міський голова відповів: «Площа Хотина лише на 40 відсотків менша, ніж Кам’янця-Подільського, а багатоповерхівок у нас значно менше. Загалом, щоб покрити усю територію нашого міста, необхідно близько 300 баків. І витрати на вивезення сміття будуть досить великими, бо тих, хто платить за ці послуги, відносно небагато, а протяжність вулиць значна».


Нині у місті залишилося тільки 64 контейнери – переважно біля багатоповерхівок. По тих вулицях приватного сектору, де раніше були баки, тимчасово як вимушений крок введено «пакетну» систему – комунальники у визначені дні (понеділок, вівторок, середа) вивозять сміття, яке жителі залишають у пакетах обабіч дороги. «Це тягне за собою інші проблеми, бо на початку тижня до цього залучають і працівників, і техніку, яку «знімаємо» з інших робіт з благоустрою, зокрема упорядкування газонів, кущів. А трактори комунального господарства міста «відпрацювали» по 29–36 років (крім одного, придбаного у 2015-му)», – зазначив М. Головльов.


Налагодити вивезення сміття потрібно і в селах громади


Із утворенням Хотинської ОТГ почали налагоджувати централізоване вивезення сміття із сіл громади. За словами М. Головльова, це допомагають здійснювати підприємці: у Ворничанах – Дідорук, у Данківцях – Бурденюк. Поки систему лише напрацьовують. Також укладено договір на такі послуги із селом Атаки, там зацікавлені і у встановленні контейнерів для збору ПЕТ-пляшки.


– В усіх трьох селах Хотинської об’єднаної громади введено посади працівників з благоустрою (двірників). Для них, завдячуючи міській раді, депутатам, придбано мотокоси. Ці робітники займатимуться викошуванням газонів, наводитимуть лад біля кладовищ, пам’ятників, а також шкіл, садочків ОТГ, – повідомив тимчасово виконуючий обов‘язки директора КП «Хотинблагоустрій» Михайло Горячий. – В Анадолах започаткували централізоване вивезення твердих побутових відходів. Наш трактор їздить двічі на місяць. Уже виготовили договори на надання таких послуг населенню, адже вони мають оплачуватися.


Комунальники звертаються до всіх жителів громади: ставтеся до справи з розумінням, підписуйте угоди на вивезення сміття. Бо якщо ви за себе не платите, то при перерахунку тарифу цей тягар ляже на плечі сусіда, який підписав.


Як розповів керівник Хотинської ОТГ, у перспективі заплановано облаштувати сміттєсортувальну лінію: «У жовтні минулого року підписали меморандум із селами району, з котрих у перспективі вивозитимуть сміття на звалище під Хотином, на яке вже виготовили необхідні документи. Фахівці провели потрібні заміри і дослідження. Площа сміттєзвалища – 9,7 гектара. Наскільки мені відомо, паспорти на такі об’єкти в нашій області зроблені лише у трьох містах (Чернівці, Сторожинець і Хотин). Із керівництвом Недобоївської ОТГ вивчаємо, як за кордоном працюють сміттєсортувальні лінії та заводи, щоб у майбутньому створити такий у Хотині для потреб кількох громад. Але щоб це не була «коптильня», а з дотриманням екологічних вимог».


Проти порушників потрібні відеонагляд та покарання гривнею


Окрім пошкодження контейнерів, давньою проблемою було наведення ладу на під’їзді до міського сміттєзвалища. Адже чимало «хазяїв» не довозили непотріб кілька десятків метрів і висипали його у ліс чи просто на дорогу.



Як було зазначено під час дискусії, єдиний вихід – облаштувати камери відеонагляду в місцях, де найчастіше здійснюють такі порушення правил благоустрою.


«Закликаємо громадян: не кидайте у контейнери будівельне сміття, бо вони пошкоджуються, виходять з ладу. Також, якщо самостійно везете відходи на сміттєзвалище, не викидайте на під’їздах до нього і в лісопосадці! Попереджаємо: штрафи великі!», – звернувся виконуючий обов’язки директора «Хотинблагоустрій» М. Горячий.


Він додав, що завдяки міській раді сміттєзвалище і під‘їзди до нього упорядковані, дорога підсипана. Тож просять і хотинчан, і жителів сіл району, щоб так залишалося і надалі. Інакше будуть штрафувати. Для того, щоб виявляти порушників, встановлять відеокамери.


Чи замислювалися: у скільки обходиться вивезення сміття та наведення ладу в місті?


«Яку частину бюджету громади становлять такі видатки, як поводження з відходами?», – запитав директор НПП «Хотинський» Андрій Доманчук.

Міський голова відповів: «Якщо йдеться про благоустрій загалом, включаючи зарплату усіх працівників, зайнятих у цій сфері, то річний бюджет комунального підприємства – 2,5 мільйона гривень. Це близько половини від бюджету розвитку ОТГ, а від загального – досить невелика частина. Адже бюджет Хотинської ОТГ нині становить 82 мільйони, але на розвиток маємо у рази менше, ніж торік. Бо зросли витрати, більша частина коштів витрачається на садочки, школи, інші заклади, які перейшли громаді».


Екологи: кожна людина утворює близько 700 кг сміття в рік, тож має заплатити за його утилізацію. І якби не хотілося, але це зобов’язання кожного – сплачувати свою частку за вивезення відходів і заходи благоустрою. Якщо один цього не робить, то інший змушений платити за двох.


Отже, кожен житель громади має розуміти, що на благоустрій і вивезення непотребу витрачають чималі кошти, наголосив Андрій Доманчук. Він зазначив, що якщо на міську владу лягає завдання забезпечити збір, утилізацію, перевезення відходів, то громадянин має нести фінансову відповідальність за ті, що утворюються у його побуті. Наголосив, що за статистикою, людина продукує 600 кг різного сміття у рік, тому якби не хотілося, але кожен має свої зобов’язання. Тобто повинен сплатити свою частку за вивезення сміття і заходи благоустрою. До цього треба готувати суспільство, роз’яснювати мешканцям. У цьому завдання і екологів, і ЗМІ. А законотворці мають подбати про нормативне підґрунтя, чітко прописати відповідальність. Адже хоч це є у законодавстві, але в Україні реально важко змусити людину виконати ці зобов’язання.


– За кордоном у тебе не приймуть сміття, якщо ти за нього не заплатив, – зауважив А. Доманчук. – А якщо не здав, то запитають, куди ти його дів? І пояснення, мовляв «спалив, прикопав», там не пройдуть.


Платити готові не всі


На жаль, багато жителів Хотина не платять за вивезення побутових відходів, не всі підписали угоди з комунальним підприємством. Як було зазначено, якщо у райцентрі налічується близько 3200 домогосподарств, то таких договорів з населенням та підприємцями укладено біля 2000 (за останні роки їх підписано близько 700).


– Прикро, що зросла заборгованість жителів за послуги централізованого вивезення сміття, а пальне для техніки не дешевшає, зарплату працівникам треба платити вчасно, адже роботу виконують, незважаючи на дощ надворі чи болото, – зауважив представник КП «Хотинблагоустрій» Михайло Горячий. – Тож звертаюся до боржників, аби розрахувалися з підприємством і не допускали боргів. Ми їм розсилаємо «листи щастя», на злісних неплатників подаємо у суд.


Поряд з тим, деякі хотинчани приходять і кажуть: «Ми більше не будемо платити за вивезення сміття, бо це дорого» або «Чому я повинен платити, якщо інші не платять?». Але ж усі те сміття утворюють, і не тільки біля своїх домівок. Приміром, йдучи центром міста, напевно кожен чи сам, чи з друзями викидає якусь обгортку, пакет, пляшку. А хто замислюється: за які кошти комунальники мають ці відходи прибирати та вивозити? І якщо хочемо змінити щось на краще, треба починати із себе. Щодо укладення відповідних договорів з жителями міста, то цю роботу продовжуємо, щоб охопити всю територію Хотина, розповів т.в.о керівника КП «Хотинблагоустрій» .



За кордоном – «сусідський контроль» і великі штрафи


Під час зустрічі говорили і про те, що за кордоном громадяни більш законослухняні: якщо бачать порушення у сфері благоустрою чи екології, повідомляють у відповідні органи. У деяких країнах діє так званий «сусідський контроль»: людина, яка поскаржилася на сусіда, котрий порушує закон, отримує частку від штрафу, що надійшов у бюджет. Поліцейські документують навіть викинутий на вулиці недопалок чи обгортку. А штрафи дуже високі.


Наводили і приклад, що у Берліні, якщо виявлять несанкціоноване сміттєзвалище в певному мікрорайоні, то усім його жителям у платіжці за комуналку за той місяць додають ще 20 євро. Тож самі мешканці контролюють, щоб таких порушень не було.

У нас же, в Україні, люди байдужі або не хочуть псувати відносини із сусідами, знайомими, краще змовчать.

Проте й на українців ніщо так не діє, як бити гривнею.


– Рішучих змін можна досягти тільки тоді, коли запрацює муніципальна поліція (варта), – висловив переконання депутат міськради Анатолій Сухаренко. – Якби при Хотинській ОТГ були екологічний інспектор та наша місцева поліція, яка не була б зайнята розкриттям злочинів, а суто проблемами райцентру: дотриманням порядку і благоустрою, правил паркування, недопущенням спалювання листя, тоді отримали б дієвий контроль. Бо лише адмінкомісії при міській раді недостатньо. Адже, коли прийде поліцейський і складе протокол, а не просто член комісії, це матиме більш ий вплив. Коли один–другий заплатить штраф, інші задумаються і не смітитимуть. Потрібен «метод батога», бо пряник у нас не працює. А інспектор та муніципальний поліцейський собі на зарплату «зароблять», – переконаний А. Сухаренко.


Позитивні зміни у Хотині є


Учасники зустрічі погодилися, що хоч проблем є ще чимало, але і зрушень в останні роки досягнули. Наприклад, у місті придбали власний сміттєвоз, встановили контейнери для збору ПЕТ-пляшки (яку пресують для здачі на переробку), з екологами неодноразово проводили різні акції, зокрема зі збору батарейок, які є дуже небезпечними відходами. Організовували громаду на толоки, коли спільно прибирали місця відпочинку чи ліквідовували стихійні сміттєзвалища, прибирали міські кладовища. Але свідомих людей, які прибирають, усе ж менше, аніж тих, хто смітить.


– Є хороші приклади, коли громадські активісти, працівники міської ради і комунальники, небайдужі люди спільними зусиллями борються зі стихійними сміттєзвалищами, – зазначив М. Головльов. – Наприклад, три роки тому прибирали придорожні смуги та ліс біля «Лісової пісні», вивезли 2 вантажівки та 5 тракторів непотребу, посадили квіти. Але через рік вони знову були завалені сміттям і доводилося наводити лад... А в іншому випадку – по вулиці Лисенка з ініціативи Андрія Курочкіна через соцмережі закликали небайдужих, залучили комунальну техніку і ліквідували стихійне звалище, вивезли купи відходів. Наступного року ще прибирали, зате потім там уже бачимо чистоту.


– Це вдалося, бо правильно організували роботу, встановили контейнери для збору сміття і люди мали альтернативу та більше не викидати сміття у яр, – додав А. Курочкін.

Також учасники дискусії зазначили, що громадськість може долучитися до боротьби з порушниками, які викидають сміття де заманеться: наприклад, робити фото таких «господарників» і викладати їх у соцмережі.



Фахівець з екоосвіти НПП «Хотинський» Ірина Козачок розповіла про просвітницькі акції та конкурси, які проводять для школярів, щоб молоде покоління росло екологічно свідомим, дбало про довкілля. Адже цьому треба навчати змалечку. Зокрема, зацікавив дітей конкурс зі збору батарейок, що став щорічним. Учні зібрали десятки великих пляшок із небезпечними для природи використаними акумуляторами (одна пальчикова батарейка може забруднити токсичними речовинами 400 літрів води чи 20 кубометрів землі). Проте, їх нікуди здавати, тому поки просто зберігають.


– Екологічна освіта дає і ще дасть свої плоди. Спілкуючись із колегами з інших міст, порівнюючи ситуацію, то у Хотині в цьому плані багато зроблено, в тому числі завдяки керівництву міської ради, – сказала Ірина Козачок. – Наступним кроком має стати роздільний збір сміття, щоб зменшити його об’єми. І за це кожен житель повинен нести персональну відповідальність. Необхідно відмовитися від одноразового посуду і пакетів, бо це – левова частка відходів, які потрапляють на сміттєзвалище... Колись школярі збирали макулатуру, металолом. Чи не варто повернутися до такої практики? На цьому можна і заробити кошти.


Присутні висловлювали й інші пропозиції, намітили кроки для розв’язання «сміттєвої» проблеми:

  • - для запровадження сортування і роздільного збору сміття в громаді – скласти кошторис заходів, зібрати інформацію про фірми, котрі приймають вторинну сировину, та їх прайси;

  • - провести широку просвітницьку кампанію, залучивши ЗМІ, заклади освіти, соцмережі, активістів;

  • - продовжити організацію «суботників», толоки з благоустрою, як це робили у місцях відпочинку, на кладовищах;

  • - вивчити питання та за можливості закласти кошти у бюджеті на утилізацію небезпечних відходів: термометрів, батарейок, люмінесцентних ламп тощо;

  • - встановити у місцях, де утворюють стихійні сміттєзвалища інформаційні стенди та попереджати про штрафи за порушення, а також – «фотопастки» (пристрої для автономного відеонагляду) ;

  • - посилити контроль за порушеннями у сфері благоустрою та екології;

  • - як експеримент, для початку запропонувати ОСББ придбати спеціальні контейнери для роздільного збору сміття, щоб власними силами здавати вторсировину.

Відеозапис дискусії можна переглянути на нашому сайті, відеоканалі «Хотинських вістей» у YouTube та сторінці у соцмережі Фейсбук.


Захід організовано у рамках проекту, що реалізується Українською Асоціацією Медіа Бізнесу (УАМБ) у рамках проекту «Посилення економічної самостійності та цінності місцевих медіа для місцевої громади», що здійснюється за підтримки фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.


0 views

Підпишіться на наші новини:

Редакція "Хотинські вісті"

вул. Незалежності, 44,
м. Хотин, Чернівецька обл., УКРАЇНА

+38 (03731) 2-17-63, 
+38 (03731) 2-17-65

hotvisti@gmail.com

  • White Facebook Icon
  • Белый Google+ Иконка

© 2015 "Хотинські вісті". Усі права захищені. Дизайн ІА "НОВОСЕЛИЧЧИНА"

Детальніше тут: https://www.hotvisti.com.ua/products/komanda-rukshina-u-trijtsi-lideriv-yunatskogo-chempionatu-obalsti-z-futbolu/