• Хотинські вісті

«Яку воду п’ємо? І чи можливо знизити тариф на водопостачання в Хотині?»

Updated: Jul 9, 2019


Після нещодавніх зливових дощів Дністер піднявся, річка стала брудною, каламутною. Підвищився рівень води і в криницях, а у деяких вона навіть позеленіла. Багато читачів зверталися до редакції із запитанням: чи безпечно пити воду із міського водогону та колодязів? Хто перевіряє її якість? Куди звертатися, якщо потрібно знезаразити криницю?

Тож цього разу саме тему якості води обговорили на дискусійній платформі «Хотин онлайн» із фахівцями, представниками міської влади та комунального підприємства «Хотинтепломережа», яке серед інших послуг забезпечує водопостачання райцентру.



«Вода у водогоні – безпечна»

– Вода у міському водопроводі – безпечна, ми за це відповідаємо і самі її вживаємо, – запевнив директор КП «Хотинтепломережа» Григорій Боросюк. – Справді, більше місяця спостерігався паводок на Дністрі, вода була дуже каламутною, ми понесли додаткові витрати на очищення і мали законне право призупинити її подачу. Але в цей непростий період нам вдалося забезпечити належне водопостачання.


Також громадськість була стурбована тим, що у Дністрі нижче за течією (на території Молдови) виявили збудники холери. Читачі запитували: наскільки часто перевіряють воду, що подається у водогін, та чим вона очищується? На це запитання відповіла інженер-лаборант КП «Хотинтепломережа», хімік Ірина Гикава:


– Щоранку приймаю зміну та роблю всі аналізи води, а під час паводку контролювали її частіше, навіть у вихідні та вночі. І хочу запевнити, що наша вода відповідає держстандартам, – зазначила вона. – До того ж, для очищення води використовуємо придбану за підтримки міської ради сучасну гідролізну установку. Вона зі звичайної солі виробляє гіпохлорит натрію, який значно безпечніший, ніж хлор. Тож цією речовиною для знезараження ми забезпечені в достатній кількості.


«Те, що водопостачання у Хотині найдорожче – міф»

Не раз жителі міста нарікали: живемо неподалік Дністра, а ціна на водопостачання – найвища в області! Чому так дорого, від чого залежить тариф? Адресуємо це запитання керівнику комунального підприємства Г. Боросюку.


– У тариф закладено витрати на оплату електроенергії, зарплату працівникам та податки, – розповів він. – А вартість електрики зросла у кілька разів: якщо раніше було 68 копійок за кіловат, то з нового року скасували нічний тариф, тепер платимо 3,03 гривні з ПДВ за кіловат. Насосне обладнання застаріле, ще з радянських часів, споживає багато енергії, адже розраховане на велику потужність (подачу 12 тисяч кубометрів на добу) для забезпечення водою багатьох заводів та споживачів: крайньою точкою мав бути Зарожанський цукрозавод. Нині ж абонентів мало, в основному це населення (85%). Подаємо лише до 3 тисяч кубометрів. Щоправда, почали надавати послуги підприємству «СО’ОК», а з цього року – і компанії, що викупила потужності колишнього «Арго». Ведемо перемовини із Рукшинською та Недобоївською ОТГ, адже спроможні забезпечити централізоване водопостачання і цим громадам. Чим більше буде споживачів, тим дешевша вартість кубометра води. Крім того, значних збитків підприємству завдавали ті жителі, які підключалися нелегально і фактично крали воду. З цим боремося, порушників оштрафовано на великі суми.


Також Григорій Боросюк навів вартість кубометра води в інших райцентрах області: «У Заставні вона становить 45 грн, у Кіцмані – 46, Новодністровську – 35. А у нас – 34,10 грн, тобто ми на четвертому місці. У Чернівцях дешевше, але там набагато більше споживачів. Також у нас ціна обумовлена специфічною подачею води на станціях підйому: подаємо її з шахти глибиною 35 метрів, і ще 6–7 м є намулу. Висока замуленість обумовлена функціонуванням Дністровської ГАЕС».


Чи можливо знизити тариф на воду?


Це запитання хвилює багатьох хотинчан. Григорій Боросюк запевнив, що це можливо, якщо вдасться модернізувати систему водопостачання райцентру.


– Придбали нові насосні агрегати італійського виробництва для станції першого підйому вартістю 1,4 мільйони гривень, – сказав Г. Боросюк. – Це зроблено за підтримки міської влади та народного депутата. Якщо вдасться їх запустити, оновити інше таке обладнання і завершити облаштування водонапірних башт у Хотині, то з‘явиться можливість для зниження ціни водопостачання.


– Це міф, що найдорожча вода – у Хотині. Тариф 34 гривні – не найвищий в області, до того ж економічно обґрунтований, – зауважив керівник Хотинської ОТГ Микола Головльов. – Це вимушений крок, адже комунальному підприємству потрібно своєчасно розраховуватися за електроенергію, яка значно подорожчала, виплачувати зарплату працівникам.


Наскільки зношений водогін?

Запитували і про те, в якому стані водопровідна мережа райцентру.

– Нині маємо 73 кілометри водогону, замінено вже близько 60% мереж, а торік завдяки фінансовій підтримці міської ради прокладено майже 5 кілометрів нових гілок, що збільшило кількість користувачів, – зазначив Григорій Боросюк.


– Коли у 2011 році фахівці з інституту м. Рівне провели аналіз водопровідних мереж Хотина, то був справжній шок: 92% системи – застарілі, часто траплялися прориви, іноді по 8 у день, – додав Микола Головльов. – Це призводило до дуже великих втрат води. Надходило багато скарг і щодо її якості, а водопостачання здійснювали лише за графіком. То була проблема «номер один», на яку нарікали хотинчани. Тому близько третини коштів міського бюджету розвитку спрямовували на заміну мереж. Хоч хотілося більше виділяти на благоустрій, дороги та тротуари, але вода – це питання життєзабезпечення райцентру.

За словами міського голови, з приходом у «Хотинтепломережу» нового керівника – Григорія Боросюка, вдалося істотно покращити роботу із боржниками, поліпшити фінансовий стан підприємства. «У 2010 році прийняли це підприємство із боргом у 2 мільйони гривень, а нині воно працює стабільно», – зазначив М. Головльов.


Він розповів про заходи, які здійснюють для поліпшення ситуації у сфері водопостачання міста: у 2017 році за фінансування державного фонду регіонального розвитку зведено 4 із 6 водонапірних башт, забезпечено цілодобову подачу води. Також прокладено 1 км колектора, замовником було управління капітального будівництва облдержадміністрації, але роботи не завершено. За кошти обласного екологічного фонду на приміщеннях очисних споруд перекрито дах та замінено вікна, зроблений невеликий поточний ремонт. Торік місту виділено кошти на заміну насосів для водопостачання, а цьогоріч постановою уряду спрямовано ще 4 мільйони на завершення будівництва башт. Залишається сподіватися, що це буде зроблено до кінця року. Крім того, необхідно виготовити проектно-кошторисну документацію на комплексну модернізацію очисних споруд.


– Наступна проблема, яка постає – облаштування в райцентрі каналізаційної системи, адже при наявних 73 км водогону, мережа водовідведення – лише 10 км, вона охоплює тільки багатоповерхівки, а решта хотинчан скидають стоки у самовільно зроблені вигрібні ями, – акцентував увагу міський голова. – У перспективі в першу чергу потрібно забезпечити каналізування мікрорайону «Магала», який часто підтоплюється.


У криницях виявили кишкову паличку

Чимало жителів Хотина та сіл не користуються централізованим водопостачанням, а беруть воду з криниць: власних чи громадських. Але якість її після тривалих дощів та підняття рівня ґрунтових вод теж погіршилася.



То чи безпечно пити воду з криниць після паводка? Хто її досліджує? Де можна провести її аналіз та знезараження?

– Раніше наші фахівці досліджували воду з громадських криниць 4 рази на рік, а тепер тільки раз на рік. Це робимо на платній основі, – розповів в.о. начальника Хотинського лабораторного відділення Вадим Корнівський. – Вартість зросла майже вдвічі: якщо минулого року повний аналіз води (за хімічними та бактеріологічними показниками) коштував 400 гривень, то тепер 970 грн. Таку суму мало хто з краян може виділити, особливо, якщо потім ще потрібно оплатити знезараження колодязя, чим займається КП «Профдезінфекція».


– Чи були зафіксовані випадки забруднення води при її дослідженні?

– Після затяжних злив у травні за рішенням районної комісії з техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій здійснено відбір 5-ти проб води: двох з водопроводу (безпосередньо на підприємстві-постачальнику та в багатоповерхівці по вул. Л. Українки), а також із трьох громадських криниць міста, – відповів В. Корнівський. – У водопровідній мережі відхилень не зафіксовано, там показники відповідають нормам. А от у всіх трьох перевірених колодязях виявлено кишкову паличку. Про що повідомлено у відповідні інстанції.


– Міська рада уклала договір на знезараження усіх громадських криниць, що є на балансі Хотинської ОТГ з нашим підприємством, – зауважив директор КП «Профдезінфекція» Артур Микитенко. – Це загалом 17 колодязів: 12 у Хотині та 5 у Данківцях. Наші спеціалісти оперативно спрацювали, належним чином знезаразили в них воду.


– А якщо житель району захоче перевірити власну криницю?

– Власники приватних господарств можуть замовити у нас таку платну послугу, – відповів А. Микитенко. – На жаль, її вартість порівняно з минулим роком теж зросла. Тому окремі краяни намагаються зробити знезараження самостійно, купуючи різні «таблетки». І не проводять перед цим аналіз, не знають що у тій воді: чи нітрати, чи важкі метали, чи бактерії – збудники інфекцій. Але здійснювати це не спеціалістам небезпечно, можна зашкодити здоров’ю як власному, так і своїх дітей. Неякісна чи забруднена вода може призвести до серйозних хронічних недуг.


Лаборант Хотинського лабораторного відділення Галина Криворучко додала, що у цьому відділенні безоплатно роблять аналіз води за 4-ма показниками для сімей, у яких є діти віком до трьох років. Для цього можна звернутися в цю установу за адресою: Хотин, вул. Кутузова, 29. Тел. 2-17-19.


«Воду з колодязів треба обов’язково кип’ятити»


– У період після зливових дощів і паводка питну воду з колодязів треба обов’язково кип’ятити, – застерігає начальник відділу Хотинського районного управління ГУ Держпродспоживслужби у Чернівецькій області Сергій Безрода. – Слід зважати і на те, що у нашій місцевості високий рівень ґрунтових вод, у них можуть потрапляти нечистоти із вигрібних ям, які є практично скрізь. Адже, як уже зазначалось, при наявних 73 км водогону, каналізаційна система райцентру становить лише 10 км.


Також він зауважив: не всі жителі дотримуються санітарних вимог при облаштуванні вигрібних ям, а саме, що відстань від них до джерела водопостачання має становити не менше 20 метрів. А ще потрібно враховувати те, як розташований «септик» – вище чи нижче рівня криниці.


Щоб мінімізувати ризики забруднення колодязів стоками, необхідно знезаражувати вигрібні ями за правильною схемою, рекомендує керівник КП «Профдезінфекція».

«Нині пропонуємо населенню два методи: застосування спеціальних речовин – гуматів, які нейтралізують залишки миючих засобів, перетворюють нечистоти у добриво для городів, або керамічні патрони, що дозують дезінфекційний засіб відповідно до об’єму скинутої води і очищають від бактерій», – розповів А. Микитенко.


Чи хтось частіше контролює воду, яку споживають люди, на вміст пестицидів, отрутохімікатів у сезон кроплення садів? – Про це запитала присутня на заході журналіст, громадський активіст Ольга Кочурка.


– Ці дослідження недешеві, їх здійснюють лише у Чернівцях, використовують дороговартісні реактиви. Такий аналіз води, зокрема на вміст важких металів, пестицидів, з центрального водогону замовляємо раз на квартал, – відповіла інженер-лаборант КП «Хотинтепломережа» І. Гикава. – А у приватному секторі це, на жаль, не роблять.

– Чи можна знезаразити воду, заморозивши її? – запитав активіст, депутат міської ради Андрій Курочкін.

Фахівці відповіли, що замороження поліпшує структуру води, але не дезінфікує. Вона стає «легша» для організму, природніша. Але, щоб пересвідчитися у її безпечності, необхідно провести дослідження, зокрема на наявність бактерій.


Відеозапис дискусії можна переглянути на відеоканалі «Хотинських вістей» у YouTube та сторінці у соцмережі Фейсбук.


Захід організовано у рамках проекту, що реалізується Українською Асоціацією Медіа Бізнесу (УАМБ) у рамках проекту «Посилення економічної самостійності та цінності місцевих медіа для місцевої громади», що здійснюється за підтримки фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.


Підпишіться на наші новини:

Редакція "Хотинські вісті"

вул. Незалежності, 44,
м. Хотин, Чернівецька обл., УКРАЇНА

+38 (03731) 2-17-63, 
+38 (03731) 2-17-65

hotvisti@gmail.com

  • White Facebook Icon
  • Белый Google+ Иконка

© 2015 "Хотинські вісті". Усі права захищені. Дизайн ІА "НОВОСЕЛИЧЧИНА"

Детальніше тут: https://www.hotvisti.com.ua/products/komanda-rukshina-u-trijtsi-lideriv-yunatskogo-chempionatu-obalsti-z-futbolu/