• Хотинські вісті

Чому не можна "сюсюкати" з дитиною і як виховувати правильну вимову змалечку

Updated: Nov 15

14 листопада – Міжнародний день логопеда

Випадок з життя


«Якось проходила повз молоду сімейну пару. Дружина розмовляла з чоловіком, а поряд грався гарненький трирічний хлопчик. Він розглядав яскраву іграшку. Я призупинилась біля нього і висловила своє захоплення, запитавши: «Що це у тебе в руках таке гарне?». «Масьїнка!», – почула у відповідь.

Тут радісно втрутився тато:

– А хто купив «масьїнку»?

– Папа.

Я здивовано запитала у чоловіка:

– Ви що, теж не можете правильно вимовити назву іграшки?

– Чому ж? Машинка.

– То чому ж ви неправильно навчаєте дитину? – запитала батьків і пояснила, хто я за професією і чому не можу бути байдужою до мовлення дітей. На щастя, молоді люди адекватно відреагували на мої настанови, подякували і пообіцяли надалі контролювати свої висловлювання у спілкуванні з дитиною, – ділиться наболілим логопед, вчителька з великим педагогічним досвідом роботи Майя Савіцька з Хотина.


З того часу мене не полишає питання, як донести до батьків, бабусь і дідусів, наскільки важливим є виховання правильної чистої вимови змалечку», – каже Майя Савіцька.


Про те, що потрібно знати батькам про розвиток мовлення у дошкільному віці, та наскільки важливо вчасно розпочати розвивати мовлення, запитуємо у Майї Василівни.


– Не раз особисто була свідком того, як у дитячій установі окремі випускники підготовчої групи невиразно і нечітко декламують віршики та висловлюють побажання, зміст яких розібрати майже неможливо. Ця проблема нині досить п


Своєчасний розвиток мовлення є фундаментом розумового і психічного здоров’я


Тому важливо з раннього віку уважно ставитись до мовлення дитини і, помічаючи певні відхилення від норми, звернутись до спеціаліста за консультацією, щоб не пропустити найбільш сприятливий період для корекції.

І в першу чергу за це відповідають батьки. А вже потім – логопеди, учителі, лікарі, психологи.


– Як можна мамі, або людям, які оточують малюка, вплинути ще в ранньому віці на його вимову у майбутньому?


– З перших місяців життя з дитиною потрібно багато розмовляти. Чітко називати усі предмети, що її оточують, коментувати дії, які відбуваються біля неї тощо.


І головне – не «сюсюкати», а правильно вимовляти слова. Це допоможе малюку, коли прийде час, і його артикуляційний апарат зможе відтворювати перші слова (приблизно на 1-му році життя), вимовляти усі звуки та розпочинати формувати словниковий запас.


Бо його обсяг залежить від того, наскільки багато з дітками спілкувалися у ранньому віці. Завжди слід мотивувати дитину до мовлення, не варто розуміти усе, що вона хоче, лише з її погляду і міміки, давати це їй.


Часом варто зачекати, коли дитина сама попросить, принаймні, промовить хоч один звук і вкаже жестом на предмет, що її зацікавив. Малюк має докласти зусилля, щоб отримати бажане.


– Чи є певні стандарти розвитку мовлення у діток?

– Поява звуків у мовленні дитини має певну послідовність, обумовлену етапами розвитку мовнорухового та мовнослухового аналізаторів.


До 5-ти років малюк має чітко вимовляти шиплячі і сонорні звуки; підбирати слова на заданий звук, впізнавати його у словах на слух.


Мовлення завершує формуватися у шестирічному віці.


– Чому одні діти можуть самостійно оволодіти мовленням, а в інших є труднощі?

– Усі дітки зростають по-різному. Для когось процес розвитку мовлення відбувається швидко, і дитина у 3 роки уже щебече. Та, як правило, більшість малюків розмовляють «по-дитячому» – і це є нормою для їхнього віку. Така вимова навіть подобається багатьом батькам.


Важливо стежити за віковими нормами мовлення дитини і, за потреби, коригувати його. А для переконання окремих скептиків, котрі вважають, що це не так суттєво, наведу кілька прикладів з власного досвіду.


Якось кажу хлопчикові, з яким працювала над виправленням мови: «Як у тебе з‘явиться звук «р», як я радітиму!». А він дивиться мені у вічі і з тривогою запитує: «І я буду такий, як усі діти?».


Тільки вдумайтеся, як важливо для дитини відчувати себе у мовленні «правильним» серед інших і не виділятися картавістю.

Або ще один випадок: шестирічному Ігорчику вдалося поставити усі шиплячі звуки, а «р» не виходило ніяк. І тут уперше звук прорвався! Хлопчик почервонів, притиснув кулачки до грудей і вигукнув з радістю: «У мене получилося!».


Тож бажаю усім батькам успіхів у виховуванні мови своїх дітей. А для цього раджу: якомога частіше спілкуйтеся із малюками, адже завдяки саме вам дітки уперше «відкривають» для себе світ звуків, букв, слів та речень. Ні в якому разі не допускайте «сюсюкання», подавайте малюкам приклад лише правильної вимови, – радить Майя Савіцька.


77 views0 comments