• Хотинські вісті

У Хотинській фортеці проводять протиаварійні та консерваційні роботи


Мета – зберегти від руйнування унікальні пам’ятки


Хотинська фортеця – одна з наймогутніших і найпотужніших у Європі не тільки фортець свого часу, а нині єдина, яка добре збережена до наших днів. Велична та вражаюча, вона здавна привертала увагу мандрівників і дослідників. Тисячі туристів їдуть у Хотин, щоб побачити на власні очі і відчути всю її велич, доторкнутися до кам’яних стін, що вистояли крізь століття, під якими відбувалися масштабні битви і вершилися долі країн та імперій.



Тож Хотинська середньовічна перлина, яка пережила періоди і розквіту, і занепаду, нині купається у славі. Її доглядають, охороняють і відкривають нові експозиції. Над цим постійно працює колектив ДІАЗ «Хотинська фортеця» на чолі із директором Єлизаветою Буйновською. Ось і зараз у заповіднику киплять реставраційні, а точніше – невідкладні консерваційні роботи.


– Наша мета – зберегти від руйнування унікальні пам’ятки. Наразі тривають роботи на п’яти об’єктах: Східній та Південно-східній баштах, Замковій церкві, Казармі та Руській брамі. Застосовують особливу технологію ін’єктування тріщин. До речі, таку використовують у світовій практиці, зокрема для укріплення споруд на кам’яній основі, наприклад скельних монастирів, – розповіла Єлизавета Буйновська.

Ін’єктування полягає в тому, що за допомогою спеціальних засобів, так би мовити «шприців», у тріщини під тиском вводять двокомпонентні смоли, які заповнюють усі пустоти, навіть найменші, та міцно скріплюють стіни, пояснила Єлизавета Валентинівна.

Невідкладними консерваційними роботами передбачено: відновлення міцності, цілісності та підсилення кам’яного мурування стін, розробку заходів із їх підсушування від вологості, локальну консервацію окремих елементів цегляного декору фасаду, водовідведення, поверхневу гідроізоляцію тощо.




«Для нас важливо зберегти усі ці споруди, законсервувати об’єкти, які у подальшому можна буде відновити. Наприклад, уже здійснено консервацію залишків мурувань Південно-східної вежі, що зруйнована ще на початку XVIII століття та була у поганому стані. Першочергове завдання – зупинити їх руйнацію – виконане. При цьому використовували такі засоби, як і в давнину: каміння та спеціальний вапняний розчин. Сподіваюся, у майбутньому буде можливість відмурувати цю вежу», – зазначила директор заповідника.


– Найбільша небезпека для таких великих об’єктів, стіни яких товщиною 5–8 метрів, – землетруси, адже навіть найменший спричиняє коливання, від яких утворюються нові тріщини, а наявні збільшуються. Необхідно запобігти подальшому руйнуванню. Цього досягли технологією ін’єктування, коли введені смоли утворюють у шпаринах «павутину», яка застигає і скріплює. А потім застосовують спеціальне армування для стягування тріщин, заштукатурюють відремонтовані місця сумішами. Чимало матеріалів закуплені у Німеччині. Адже маємо дбати про автентику: сучасними шпаклівками у старовинних об’єктах послуговуватися не можна, – пояснив головний інженер ДІАЗ «Хотинська фортеця» Олександр Донцов.


Для робіт, особливо зовнішніх, зараз використовують кожну погожу днину.

Завершується консервація Східної башти, руїни якої під відкритим небом піддавалися вивітрюванню, впливу води тощо. Там майстри працюють із каменем, піском та вапном. Із сучасного тут хіба що кран, яким піднімають і опускають важкі каміння через мури до підніжжя. Робота ця непроста, працівники підприємства-підрядника трудяться над самим обривом, зміцнюють мурування, перекладають їх, де це потрібно.

Словом, у ДІАЗ «Хотинська фортеця» роблять усе можливе для збереження унікальних пам’яток середньовічної перлини, що приваблює мандрівників з усіх усюд.




Про кількість та географію туристів


– Скільки туристів відвідують Хотинську фортецю та з яких країн? – Про це запитуємо у Єлизавети Буйновської.


– В останні роки кількість відвідувачів заповідника мало змінюється, спад спостерігався лише з початком бойових дій на сході. А нині їх чимало. На 1 вересня цього року – понад 82 тисячі. Приїжджають із різних куточків України та країн світу. Географія дуже широка. Наприклад, нещодавно були туристичні групи з Великобританії, Ірландії, Німеччини. Найбільше – з Польщі. Деякі приїжджають здалека: Японії, Китаю, Філіппін.

Але фортеця вабить не лише туристів. Тут відбуваються археологічні дослідження, проходять наукові конференції.


Сьогодні, 27 вересня, відбувається 16-та науково-практична конференція «Археологічні дослідження – невід’ємна складова охорони культурної спадщини». Вона присвячена 100-річчю від дня народження Б. О. Тимощука – видатного українського археолога, краєзнавця, котрий першим професійно досліджував територію Хотинської фортеці.


– На завершення поставлю питання щодо проблеми, вирішити яку вже давно не вдається – облаштування сучасної вбиральні. Чи є зрушення?


– Справді, це болюча проблема. Потрібно облаштувати туалет з дотриманням усіх норм та з урахуванням потреб людей з обмеженими фізичними можливостями та екологічних вимог. Йдеться про мільйони гривень, – відповіла директор ДІАЗ «Хотинська фортеця» Єлизавета Буйновська. – Але зрушення є, питання з ділянкою під будівництво вирішене. Наразі ми на стадії замовлення проектно-кошторисної документації.



Підпишіться на наші новини:

Редакція "Хотинські вісті"

вул. Незалежності, 44,
м. Хотин, Чернівецька обл., УКРАЇНА

+38 (03731) 2-17-63, 
+38 (03731) 2-17-65

hotvisti@gmail.com

  • White Facebook Icon
  • Белый Google+ Иконка

© 2015 "Хотинські вісті". Усі права захищені. Дизайн ІА "НОВОСЕЛИЧЧИНА"

Детальніше тут: https://www.hotvisti.com.ua/products/komanda-rukshina-u-trijtsi-lideriv-yunatskogo-chempionatu-obalsti-z-futbolu/