• Хотинські вісті

Такої виставки у Хотинській фортеці ще не було



А чи знаєте, як виглядала середньовічна вбиральня у фортеці?


У Державному історико-архітектурному заповіднику «Хотинська фортеця» є багато різноманітних виставок та експозицій, але такої раніше не було. Торік тут відтворили та відкрили для відвідувачів інсталяцію «Гардероб – середньовічна вбиральня». Вона знаходиться у приміщенні казарм, на другому поверсі, прямісінько в товщі стіни. На тому самому місці, де справді раніше була туалетна кімната.


Нині цитадель відчинена для відвідувачів, але за умови дотримання протиепідемічних вимог. Більше про нову виставку для читачів «Хотинських вістей» розповіла старша наукова співробітниця ДІАЗ «Хотинська фортеця» Альона Іваночко. А також про те, де вперше винайшли туалет, і як ним користувалися понад 4 тисячоліття тому.


– Ця тема цікавить туристів не менше, ніж війни чи політика, – ділиться Альона Іваночко. – Розповіді про щоденні речі, як от: де спали, що їли, як обігрівали приміщення, та навіть, де здійснювали природні потреби – ніби оживляють історію, роблять її зрозумілішою і ближчою до нас. Тому головне завдання інсталяції – привідкрити завісу історії і розповісти як, де і коли з’явилися вбиральні. А також ознайомити з особливостями «туалетних справ» у середньовічному замку, – пояснює Альона Іваночко.

Публікуємо її розповідь.


Як облаштовували вбиральні у середньовічних замках


Будівельники середньовічних замків здогадалися облаштовувати туалети в еркерах – невеличких комірчинах, які виносили за замкову стіну. Або ж туалети (у Англії їх називали «гардероби») робили у товщі стін, це були невеличкі приміщення з кам’яним сидінням і шахтою, або ж жолобом, які виводили нечистоти крізь стіну назовні.


Для підтримки санітарної чистоти стіни туалетів регулярно білили вапном, яке слугувало дезінфікуючим засобом. Для ароматизації приміщень використовувались різноманітні трави. Мешканці замку зберігали одяг у гардеробних (туалетах), адже вважалось, що запах та випари аміаку від сечі відганяють різноманітних паразитів.



Гардероб - середньовічна вбиральня у Хотинській фортеці

У той час була навіть ціла інструкція з утримання вбиралень у чистоті для пажів та зброєносців. Відтак, поки знать замку ще спала, вони мали підготувати туалет до його використання вельможами. Він мав бути чистим, шахта змита водою. На дерев’яному сидінні (стільчаку) стелили чисту тканину.


Отвір туалету міг накриватися спеціальною «кришкою». За однією з версій в якості туалетного паперу використовувалось листя дерев та мох. Але мабуть узимку це було проблематично. Швидше за все у справу йшов весь доступний «підручний» матеріал: тканини або старий одяг.


Туалети могли бути одно-, дво- і навіть тримісні. Люди у той час не соромились сусідства в такій делікатній справі. Час від часу замок вичищали повністю, а сеньйор та його дружина завбачливо від’їжджали на тиждень-другий. Неприємне завдання чистки вигрібних ям лягало на плечі спеціально призначених людей, яких називали золотарями.

Чи збереглися у Хотинській фортеці

Нині у Хотинському замку збереглися чотири туалетні кімнати: один гардероб у приміщенні казарм, де відкрили інсталяцію (до речі, двомісний); один у Західній або ж Комендантській вежі; і ще два у Північній.


Туалети у баштах розташовані в товщі стін (нагадуємо, що ширина стін 4–5 метрів), вони одномісні і використовувалися, скоріше за все, вартовими, які охороняли замкові стіни і спостерігали за околицями з висоти.


На території Нової фортеці, навколо замку, для турецьких військових будували казарми з туалетами розмірами 3 на 3 метри, які мали асенізаційні ями. Вони містили отвір у підлозі і глечик з водою, щоб здійснити омовіння. Однак, на жаль, не збереглися.


Коли ж насправді виник попередник сучасної туалетної кімнати?

Тема вбиралень або ж туалетів настільки делікатна, що ми, напевно, навіть не задумувалися, коли ж насправді виник попередник сучасної туалетної кімнати. Про її історію досі тривають дискусії.


Найдавнішими санітарно-гігієнічними спорудами, які зводили 4,5 тисячі років тому, можна вважати ванні й туалетні кімнати Хараппської цивілізації, в долині річки Інд (сучасна Індія). Тоді там вже були добре організовані системи відводу води й відходів, а найдавніша вбиральня виглядала, як цегляна споруда із сидінням та підземною каналізацією.


Сидячі туалети або ж їх фрагменти були відомі і в стародавньому Єгипті. Та найбільше збережених таких кімнат та каналізаційних систем знаходили під час розкопок міст Римської імперії. У громадську вбиральню стародавні римляни ходили не лише за потребою, але й використовували ...для філософських бесід. Шановані, заможні жителі міста там мали свої стільці.


Туалети робили з мармуру і часто сидіння були прохолодними, тож аби вельможі не відчували дискомфорту, перед їхнім приходом раби зігрівали сидіння власним тілом.

Потрібно зауважити, що відвідування римських туалетів було справою аж ніяк не дешевою і доступною лише для найбагатших верств суспільства. Бідніші користувалися встановленими на вулицях Риму посудинами, які опорожнювали й вичищали спеціальні люди.


Проте позитивний досвід Римської імперії у створенні громадських туалетів з невідомої причини був забутий. Середньовічна Європа потерпала від антисанітарії і хвороб, які поширювались з неймовірною швидкістю.


На початку XIV ст. у королівському палаці Лондона була створена «приватна кімната», що знаходилася поряд з бенкетною залою (вона є і сьогодні). У цій кімнаті стояв стільчак, нечистоти з якого похилим жолобом, потрапляли до розташованої під стінами замку ями з водою. Однак середньовічні міста все ще мали поганий запах.


Опублікований у 1270 році у Франції закон проголошував: «Парижани не мають права виливати помиї та нечистоти з верхніх вікон будинків, щоб не облити перехожих». Той, хто не корився закону, мав сплатити штраф.


Однак, навряд цієї законодавчої норми дотримувалися, оскільки через сто років у Парижі прийняли інший закон, що дозволяв виливати помиї з вікон за умови трикратного гучного попередження: «Обережно! Виливаю!». Тих же, хто опинявся під ними, рятували лише перуки або капелюхи.


В Італії ситуація була дещо кращою. У Мілані побудовою міської каналізації займався безпосередньо сам Леонардо да Вінчі. Усі сучасники звертали увагу на неймовірну чистоту в місті, адже під кожною вулицею прокладено підземні канави, у які нечистоти потрапляли через спеціальні отвори в кам’яних плитах бруківки.


Отже, можна підсумувати, що туалети або ж вбиральні, чи гардеробні кімнати відомі людству з прадавніх часів. Вони були, є і будуть частиною нашого життя.


Тож, якщо бажаєте побачити середньовічний туалет на власні очі, запрошуємо відвідати Хотинську фортецю. А також інші наші виставкові зали, де можна знайти багато цікавої і пізнавальної інформації про історію замку та регіону загалом.

Вивчаймо історію разом!


Альона ІВАНОЧКО,

старша наукова співробітниця ДІАЗ «Хотинська фортеця».


29 views0 comments

Підпишіться на наші новини:

Редакція "Хотинські вісті"

вул. Незалежності, 44,
м. Хотин, Чернівецька обл., УКРАЇНА

+38 (03731) 2-17-63, 
+38 (03731) 2-17-65

hotvisti@gmail.com

  • White Facebook Icon
  • Белый Google+ Иконка

© 2015 "Хотинські вісті". Усі права захищені. Дизайн ІА "НОВОСЕЛИЧЧИНА"

Детальніше тут: https://www.hotvisti.com.ua/products/komanda-rukshina-u-trijtsi-lideriv-yunatskogo-chempionatu-obalsti-z-futbolu/