• Хотинські вісті

Рукшинська громада прощалася з Героєм Романом Юрічуком

Updated: May 16



Він дивом вижив з десятками осколків у тілі в 2014-му в Луганському аеропорту, але загинув під час повномасштабної війни на Донеччині


З надзвичайно хоробрим воїном Романом Юрічуком сьогодні попрощалися у Рукшинській громаді. Проводжали його в останню дорогу в рідному Пригородку не лише усім селом, а й з'їхалися люди з Рукшина, Орестівки, а також з Окопів, звідки родом його дружина.

Склали шану загиблому також його побратими-десантники та учасники бойових дій з Дністровського центру комплектування.




Роман брав участь в АТО у 2014 році. Був важко поранений, якби не бронежилет та умілі руки хірургів, які провели декілька складних операцій, то міг і не вижити...


"У тілі Романа було 52 осколка, два чи три лікарям не вдалося дістати. Він з ними так і ходив... За станом здоров'я міг і не йти на війну, але на другий день повномасштабного вторгнення рашистів вирішив знову поїде на фронт", — розповів батько полеглого Героя Сергій Миколайович.


"Наші загиблі захисники служили в одному розрахунку: Роман Юрічук заряджальником, а Степан Рачук (похорон якого відбудеться у найближчі дні) оператором- навідником протитанкової "Стугни", з якої били ворогів практично без промаху. Вони були відважними та професійними військовими", — зазначив заступник Рукшинського сільського голови Валерій Мариняк.


Начальник 1 відділу Дністровського районного центру комплектування та соціальної підтримки Іван Ванзар та заступник начальника обласного територіального центру комплектування Ігор Шевчук висловили вдячність і глибоку шану батькові та рідним Романа, наголосили, що він — справжній Герой, який залишався завжди вірним і хоробрим сином України і віддав життя, захищаючи увесь український народ від окупантів.


Також ми поспілкувалися з першою вчителькою Романа Зіною Боднарюк. Вона сказала: "Це велика біда не лише сім'ї загиблого, а й для усього села. Односельці з квітами і прапорами, плачучи, на колінах зустрічали його при в'їзді до Пригородка і проводжали до будинку батька. Жителі та військові несли тіло на руках через усе село... Нестерпно жаль, що гинуть молоді хлопці".



Вчителька розповіла, що Роман був дуже добрий і співчутливий, завжди готовий допомогти. Турботливий син, брат, племінник, а для жителів Пригородка — хороший односелець.


"Його поважали і любили однокласники. Він до всіх ставився з повагою, працелюбний, стриманий, слухняний, розумний. Давалися йому уроки спортивної підготовки, відповідально виконував усі доручені завдання у школі. Любив спорт, читати художні книги, особливо цікавився історією села, Буковини та України, дізнавався різні факти про річку Дністер, біля якої зростав.

У наших серцях, односельців та друзів, назавжди залишиться світлий спомин про Романа. Він — Герой, відданий Україні", — наголосила Зіна Йосипівна.


Дуже багато людей прийшли попрощатися із мужнім захисником. Його похоронили на місцевому кладовищі з військовими почестями та оркестром.



Герої не вмирають, бо світлий спомин про них живе у серцях земляків, зазначив староста села Олександр Самотюк.


Вічна пам'ять тобі, Романе.


393 views0 comments