• Хотинські вісті

Репортаж із найбільшої на Хотинщині пасіки

Updated: Aug 17


До професійного свята бджолярів навідалася до власника найчисельнішої пасіки на Хотинщині – Ярослава Лук’яновича Хмелинського із Зарожан. Він розповів про переваги та складнощі «солодкої» справи та щедро поділився власним досвідом із нашими читачами про те, як обрати якісний мед та відрізнити оригінал від фальсифікату.


Мені ж, звичайно, побувавши у гостях у пасічника, хотілося заглянути у вулик до бджіл, розгледіти їхню працю зблизька. От тільки не врахувала одне – вони жалять...


Захоплення у спадок

Ярослав Лук’янович зустрів мене на воротах власного господарства й одразу на подвір’ї наполегливо порадив одягти захисний костюм-сітку. Я й не підозрювала, що приїхала у «лиху» годину. Справа в тому, що зранку пасічник якраз відбирав мед, тож смугасті підопічні неабияк роздратувалися.



Доки йшли стежкою на город, де розміщені вулики, бджоляр з-понад 20-річним стажем розповів, що «солодкою» справою займався ще його дідусь. Тож він з дитинства подружився з «божими комашками», що дарують чудодійний продукт, і зовсім не боявся кусючих. Власну ж пасіку започаткував уже після одруження. Разом з дружиною Аллою Іванівною починали з одного вулика, а тепер це стало справжнім захопленням та сімейним бізнесом, адже доглядають за бджолами усі: і син Олександр з дружиною, і донька Ольга з чоловіком та навіть маленький онучок Сашко. Нині їхня пасіка – найбільша на Хотинщині – налічує понад 400 бджолосімей.


Виробництво під охороною

Виходимо з господарем на галявину. Поміж рівненькими рядками молодих черешень, слив та персиків стоять акуратно вимальовані вулики. Чується злагоджене гудіння, ніби грає цілий оркестр. Ярослав Лук’янович відчиняє кришку бджолиної хатинки і дістає рамки, щедро наповнені медом і усіяні живою масою, що тремтить і гуде. Сотні бджіл порпаються у стільниковому господарстві під свою погрозливу мелодію. Складається враження, що виробництво меду відбувається під надійною охороною.


Ну от! Поряд з вухом проноситься справжній винищувач: з-ж-ж-з-ж-ж-ж... Повертається – і вже не відстає. Під моє ойкання обслідує сітку (як добре, що мене умовили її одягти!), наче намагається вхопити за руки. «Чим більше ними махати – тим вірогідніше постраждати», – гукає пасічник. Потім командує: «Спокійно!».


– А ви з бджолами розмовляєте? – цікавлюсь, згадуючи, як наїзник шепоче коневі: «Ну давай, рідненький».


– Аякже! – знову сміється Ярослав Лук’янович. – Про них піклуюся, як про малих дітей. Мені це подобається. На пасіці відпочиваю душею, заряджаюсь енергією. Коли відчиняю їхню хатинку, вдихаю запах меду, то всі проблеми ніби кудись зникають, з’являється відчуття спокою.


У «божих комах» можна повчитися

До розмови долучилася й Алла Іванівна. Жінка каже, що любов до пасічництва переважає усілякі труднощі. Мороки, звичайно, вистачає: вулики утеплюй та охороняй, бережи бджіл від хвороб, веди записи в спеціальному щоденнику.


– Проте від бджіл не тільки матеріальний зиск, а й мудрість, бо усе у них навдивовижу організовано. Тут тобі й неймовірна працелюбність, взаємодопомога, унікальна організованість, розподіл обов’язків, турбота про потомство. Недарма бджолу називають «божою комахою», – розповідає дружина бджоляра. – А живуть вони за майже військовими принципами. Тут кожен має своє завдання і свою місію.

Є королева – головна у сім’ї, а є трутні, які нічого не роблять. Найстарші бджілки, наприклад, приносять нектар. Молодші принесене переробляють у мед.


Прямо посеред городу стоїть здоровенний причіп, на якому знаходяться вулики-кочівники.


– Це «подорожуючі» бджоли, – пояснює пасічник. – Ще з весни вивозимо їх на поля чи у квітучі сади не лише по Чернівецькій області, а й на Хмельниччину та Тернопільщину. Протягом сезону змінюємо по чотири рази місця медозбору.


Проблеми: погода та отрутохімікати

– На жаль, цьогоріч акацієвий мед, як сльози, – весняні проливні дощі повністю знищили цвіт акації. Ми у розпачі спостерігали, як згнивають її квіти, та складним погодним умовам ніяк не зарадиш, – із сумом констатує Ярослав Лук’янович.

– А от справжньою проблемою є варварське нищення бджіл отрутохімікатами під час обробітку полів та садів. Пасічникам доводиться захищати колонії здорових медоносних комах від хімії, яку використовують садівники. Треба розуміти, що ті ж поля запилюються бджолами, а не буде їх – не буде й врожаю, – продовжує пасічник. – Також одна справа, коли комаха загинула на полі чи в дорозі, і зовсім інша, коли вона принесла цю отруту до вулика й гинуть цілі сім’ї...


Тому потрібен контроль, щоб було менше шкоди, і ми не били на сполох, коли вже пізно. Це ж загроза всьому людству! Ще в Біблії сказано: як не стане бджіл, то загинуть і люди. А Ейнштейн повторив: якщо не буде смугастих, людство загине через три роки. Тобто бджоли підтримують життєвий баланс, адже вони запилюють понад 90% рослин на Землі.


Здоров’я в руках пасічника


За словами господаря, бджолярі менше хворіють, адже споживають лікувальні бджолині продукти. По-перше, мед володіє неперевершеними смаковими й унікальними поживними якостями: зміцнює імунітет, поліпшує апетит, заспокоює, додає сили та загоює рани.


«Людина на рік має з’їдати 6 літрів меду, то по столовій ложці на день. Бажано це робити перед сном», – каже Я. Л. Хмелинський. – Крім меду, бджоли дають квітковий пилок, що містить майже всі природні мікрокомпоненти та вітаміни; прополіс – найкращий природний антибіотик; маточне молочко – активно застосовується в медицині й косметології, а також віск. Високі лікувальні властивості має забрус, який бджоли використовують для запечатування стільників.


Ярослав Лук’янович показує, де прополіс: наліт на рамці. «Зішкребти із неї трохи цінного продукту, пожувати – і про біль у горлі можна забути».


Як вибрати мед


Бджоляр радить, аби не натрапити на фальсифікат, купувати «медові ліки» лише у знайомих пасічників. До речі, за показниками якості, мед урожаю 2019 року з пасіки Ярослава Хмелинського перевірено за європейськими стандартами (на вміст цукрів, цукрози, вологи та шкідливих речовин). Результат – дотримано відповідних вимог.


– Загалом же мед різниться за кольором. Може бути світлий, білий, золотистий, темний, чорний. Це залежить від того, з яких квітів він береться, – пояснює господар. – Наприклад, весняний мед із садів – світлий, липовий – білий, гречаний – чорний, соняшниковий – золотисто-жовтий.


"Вибираючи мед, необхідно звернути увагу на кілька моментів. Насамперед, він має бути прозорий, однорідний і без осаду. І коли його виливаєш, медова цівка має складатися, а не литися, як вода", – пояснив пасічник.

Після тривалої та напрочуд цікавої розмови пасічник запропонував спробувати його мед. Тож година суцільного дзижчання і реальної загрози компенсувалася частуванням – посмакувала запашним цьогорічним урожаєм: світлоянтарним акацієвим, духмяним різнотравним, з гірчинкою гречаним та ароматним липовим медом. Уже за столом зізнаюся господарям, що, незважаючи на захисний костюм, уникнути бджолиного укусу мені не вдалося.


Екстремальна порада


– Що робити, якщо вкусила бджола? – запитую, оглядаючи, як опухає моя долоня.

– Терпіти, – каже Ярослав Хмелинський. – Це найкращі ліки від ревматизму. У мене особисто вже з’явився імунітет на бджолині укуси. Проте, якщо у вас є алергічна реакція, то вражене місце треба ретельно промити водою з милом, продезінфікувати спиртом, йодом, перекисом водню або зеленкою. Прикласти холодний компрес або соляний (чайна ложка солі на склянку води), який зніме біль і поширення отрути. Також можна змастити місце рани протиалергічним кремом та прийняти будь-який протиалергічний засіб, але тільки після консультації з лікарем.


Після укусу бджоли залишається набряк, він може сходити до 2–3 днів. Однак, якщо смугаста комаха вкусила в обличчя, губу, язик чи якщо укусів було понад два – потрібно негайно звернутися до лікаря, – пояснив пасічник.


Тож під час екскурсії на пасіці не лише на власні очі побачила, як бджілки збирають чудодійний нектар, а й на власному досвіді відчула усю небезпеку від них для майстрів «солодкої» справи.


Тож честь і хвала трудівникам пасік, які приносять до столу українців неповторний дар землі та сонця. Велика подяка вам за наполегливість та вірність обраній професії. Щедрого усім медозбору, хай на столі завжди буде мед, як символ благополуччя і здоров’я! З прийдешнім святом вас, шановні бджолярі!

344 views

Підпишіться на наші новини:

Редакція "Хотинські вісті"

вул. Незалежності, 44,
м. Хотин, Чернівецька обл., УКРАЇНА

+38 (03731) 2-17-63, 
+38 (03731) 2-17-65

hotvisti@gmail.com

  • White Facebook Icon
  • Белый Google+ Иконка

© 2015 "Хотинські вісті". Усі права захищені. Дизайн ІА "НОВОСЕЛИЧЧИНА"

Детальніше тут: https://www.hotvisti.com.ua/products/komanda-rukshina-u-trijtsi-lideriv-yunatskogo-chempionatu-obalsti-z-futbolu/