• Хотинські вісті

Про «фішки» Хотинської фортеці: чим вона неповторна і особлива


Цікаві факти про цитадель над Дністром, яких ви, можливо, не знали


Щороку сотня тисяч туристів приїжджає до древнього Хотина щоб відвідати окрасу Дністра – Хотинську фортецю. Дехто бачить її вперше, і не може повірити власним очам, дехто повертається знову і знову, щоб послухати неймовірні історії, побачити нові виставки, зануритись у атмосферу давнини. Навіть цього року, попри то посилення, то послаблення карантинних обмежень фортецю відвідали вже близько сорока тисяч туристів.


А що ж ми, хотинці, знаємо про нашу фортецю? Легенду про мокру пляму і таємний хід із золотом? Наша перлина має багато своїх міфів, секретів і легенд. Що з них правда, що ні, а також декілька цікавих фактів розповідає Альона Іваночко, старша наукова співробітниця ДІАЗ «Хотинська фортеця»:


Єдина в Україні фортеця у низовині


Перша цікавинка одразу ж впадає у вічі всім – місце розташування. Ну де ви ще бачили фортецю у низині, а не на горі, чи скелі? Дехто навіть думає, що через це її легко захопити, але ні. По-перше – тут контролювали переправу через річку та торгівельний шлях. По-друге – цитадель захищала кордон від ворогів. По-третє – була митницею на шляху між двома державами. До того ж, коли її звели, навколишніх пагорбів ще не було. Їх насипали штучно, через більш як 250 років, коли зводили Нову турецьку фортецю. Але давайте по порядку...


Хотинська фортеця одна з найдревніших в Україні. Її історія розпочинається тисячу років тому, за правління князя Володимира Великого. Саме тоді на місці теперішнього замку з’явився укріплений дерев’яно-земляний форт: збудовано дерев’яну фортецю, як центр князівської влади, а місто стало торговим осередком на шляху з Чорного у Балтійське море.

Перші кам’яні мури фортеці з’являються у ХІІІ ст. Який саме вигляд вона мала 700 років тому, і хто її збудував, сказати складно. Археологи знайшли лише частину стародавнього муру в східній стіні нинішнього замку та глибоко в підвалах північного двору.


Після входження Хотинщини до складу Молдавського князівства наприкінці ХІV ст. прийшов час значної перебудови фортеці. Особливо гостро це питання постало з розвитком артилерії, тобто з появою перших гармат. Щоб якось нівелювати низинне місце розташування та пристосувати під нові потреби, її перебудовують.


За наказом господаря Молдови Стефана ІІІ здійснено найбільшу реконструкцію замку. І найцікавіше, що стіни ХV століття досі стоять – це всі стіни які мають на собі червоні візерунки.


До речі, а ви знали що наша фортеця єдина в Україні має такі символи? І це не просто символи, а обереги, які захищають її від руйнації і захоплення ворогом.

Чотириступінчата піраміда з хрестом – гора «Голгофа» де помер Ісус, а квадрати – це символи «вавілону» (будівельної мудрості).


Одна з найбільш неприступних


Звісно ж не лише через символи вона вважається неприступною. Для захисту від гарматного обстрілу будують стіни 5 м товщини і висотою понад 40 м, а це як 12 поверховий будинок! Найвища вежа фортеці – Північна має висоту 59 метрів. Вилізти на такі стіни за допомогою драбини фактично самогубство. До того ж, на стіні ворогів чекали воїни з луками, камінням і казанами киплячої олії…


Копати підкоп під стінами – теж погана ідея, адже фортеця стоїть на скелі, а зсередини фортечний двір додатково укріпили будівельною стяжкою – шаром каменів, скріплених вапняковим розчином. Щоправда, одного разу польські війська два тижні робили підкоп під стінами, бажаючи їх підірвати. Але, на щастя, тоді молдавський князь домовився з ворогом і фортеця вціліла.


Штурм воріт за допомогою тарана, як нам часто показують у фільмах, був теж неможливий, бо до неї вів вузький міст з підйомною частиною, та ще й під кутом 90 градусів. Через крутий поворот зробити розгін для тарану просто неможливо.

Єдиний варіант для ворога – облога. Але і на такий випадок у фортеці є криниця з питною водою, підвали з припасами та казарми для воїнів.



Про міфи та легенди


Фортечна криниця незвичайна – її глибина майже 60 метрів, і пробита вона крізь скелю, на якій стоїть сам замок. Тобто підсипати отруту чи перекрити джерело води ззовні ворог не міг. Тому, коли вкотре почуєте казочку про дівчину, яка спускалася по стіні фортеці набрати води, знайте – це просто легенда. А червоний глечик на стіні фортеці, який нібито позначає місце де її замурували, це вказівник, що навпроти є чешме (джерело) з питною водою, – каже Альона Іваночко.

Отже, на той час замок міг витримати практично будь-який набіг. Доказом цього є факт, що 1476 р. тут з’явилося військо султана Мехмета ІІ, але потужні стіни і оборона, яку очолив пиркелаб (комендант) Влайку, не здалися ворогу. До того ж розпочався голод і нашестя чуми.


Ви запитаєте: «А навіщо її взагалі захоплювати?». Відповідь проста – гроші. Тут зберігалася казна. Хотин був центром волості, та ще й прибутки з митниці… Доріг обмаль, а лише шляхом армія пересувається швидко, плюс обоз везти зручно. А хороша дорога проходила тут. До того ж, фортеця на кордоні саме для того, щоб ворога затримати і не дати піти вглиб країни, захопити і пограбувати землі.


Що ж на рахунок тунелю із золотом? Насправді ймовірність існування тунелю з Хотинської фортеці до Кам’янець-Подільської дуже мала: це ворожі фортеці на відстані майже 30 кілометрів, розділені річкою і потужними скелями. А те, що бачили місцеві – просто мінні галереї для захисту від ворога.

Ну і про «мокру пляму». За легендою, комендант замурував свою доньку у стіну, і тому місці з’явилась мокра пляма від гірких дівочих сліз, яка не просихає. Пляма звісно є, але це не єдина, таких є декілька, і вони – нормальне явище. Раніше, надлишок дощової води і талого снігу виводився системою водовідводів прямо в стінах фортеці. Ці водовідводи і жолоби знайшли археологи ще в минулому столітті. До того ж раніше у дворі були ще одні казарми з підвалом у якому зберігали селітру. Саме таке поєднання і утворило пляму.


І про «жителів» фортеці

Щодо привидів… Поки жоден працівник заповідника їх не бачив. Єдині мешканці фортеці, з якими ми стикаємося щодня – ворони, голуби, сови, кажани, миші і білки.


Останні привертають до себе найбільше уваги. Руді акробатки бігають по вертикальних стінах на висоті понад 20 метрів, викликаючи подив і захват відвідувачів. Ніші у фортечних мурах стали для них домом.


Ось така вона, Хотинська фортеця: велична і загадкова красуня, що охороняє пам’ять поколінь для туристів, та стала справжнім домом братам нашим меншим, - розповіла Альона Іваночко, старша наукова співробітниця ДІАЗ «Хотинська фортеця».


Підпишіться на наші новини:

Редакція "Хотинські вісті"

вул. Незалежності, 44,
м. Хотин, Чернівецька обл., УКРАЇНА

+38 (03731) 2-17-63, 
+38 (03731) 2-17-65

hotvisti@gmail.com

  • White Facebook Icon
  • Белый Google+ Иконка

© 2015 "Хотинські вісті". Усі права захищені. Дизайн ІА "НОВОСЕЛИЧЧИНА"

Детальніше тут: https://www.hotvisti.com.ua/products/komanda-rukshina-u-trijtsi-lideriv-yunatskogo-chempionatu-obalsti-z-futbolu/