• Хотинські вісті

Пишаємося: виборола бронзу на чемпіонаті Європи




Тренерка з боксу Хотинської ДЮСШ Сабіна Новосад здобула бронзову медаль на чемпіонаті Європи (серед спортсменів віком від 18 до 22 років), що проходив нещодавно у Хорватії.


Загалом на цей чемпіонат поїхали 25 молодих українських боксерів (у тому числі 12 дівчат), десять з яких – здобули нагороди.


І ось, лише один день відпочивши після довгої і виснажливої дороги (так вийшло, що повернення з-за кордону зайняло аж три доби), вона уже в Хотині та приступила до занять з маленькими вихованцями.


У спортзалі її тепло привітали з високим досягненням директор Хотинської ДЮСШ Віталій Струк та увесь колектив. Можна тільки пишатися, що дітей у нашій дитячо-юнацькій спортивній школі навчає боксу така успішна спортсменка!



Про неї написали на офіційному сайті Федерації боксу України. Публікуємо те інтерв’ю із Сабіною Новосад.

У цей непростий час Федерація боксу України докладає максимум зусиль, що спортсмени мали можливість і надалі досягати успіхів, прославляти нашу країну на увесь світ. На чемпіонаті Європи у Хорватії наші юнаки та дівчата завоювали десять нагород, одну з яких поклала до медальної скарбнички України Сабіна Новосад.


Вітаємо Сабіну в нашій традиційній рубриці «Персона дня» та розпитуємо про її шлях до успіху.


— Чому бокс та із чого все починалося?

— Я з дитинства була в захваті від чоловічих видів спорту. Любов до спорту мені прищепив батько. Вже тоді прагнула стати першою в усьому, відрізнятися від інших. Коли мені було 13, у школі, де навчалась, відкрили секцію з боксу. Мій тренер Олег Люлько на той момент не хотів мати справ з дівчатами, не працював з ними…

Але я так сильно мріяла займатися боксом, що підійшла до свого вчителя фізкультури і просила його, щоб записав мене в секцію. Однак він завжди був занятий, тож якось узяла його за руку і повела до тренера… Учитель дав мені хорошу характеристику і так почала займатися. Після цього на секцію боксу записалося дуже багато дівчат, однак у підсумку вони не пройшли перевірку на міцність. Пам'ятаю, дуже хотіла показати свою стійкість, приходила на тренування навіть у неділю.

До слова, моя наполегливість, характер та вміння навчатися зіграли важливу роль у моєму житті. Ось так стала боксеркою.


— Що вас мотивує щодня виходити на тренування?

— Мною керує бажання бути першою. Ставлячи перед собою мету, її досягаю. Це вже звичка, без якої важко уявити моє життя.


— Ваше життєве кредо…

— Через біль, піт і сльози — до Олімпу.


— Чи є місце страху в боксі?

— На мою думку, страх живе у кожній людині, і я — не виняток. Не можу сказати, що боюсь виходити на ринг чи свою опонентку. Ні! Мій найголовніший страх — підвести людей, що в мене вірять.

Звичайно, ще боюся показати поганий бокс та підвести тренера, з яким ми дуже довго та прискіпливо готувалися для досягнення цілей.


— Яким був ваш найважчий бій і чому?

— Звичайно, півфінальний бій цьогорічного чемпіонату Європи. Я вперше зустрілась з опоненткою такого високого класу. Для мене це непростий бій ще й тому, що не мала достатньо досвіду для боротьби зі спортсменкою цього рівня. У неї розмах рук на половину більший, ніж у мене. Тому важко виявилося «підібратися» до опонентки на зручну для мене відстань та працювати другим номером. З цією боксеркою треба боротися в стилі Майка Тайсона…

На мою думку, саме цей бій був найважчим у моїй кар’єрі.


— Ваша найважливіша поки що перемога – це…

— Для мене кожна перемога важлива, у кожному турнірі. У 2016 році я стала третьою на чемпіонаті Європи серед юніорів, а цьогоріч здобула бронзу на чемпіонаті у Хорватії. Напевно, саме ці звитяги є найвагомішими у моєму житті.



76 views0 comments