• Хотинські вісті

Минув рік, як не стало космонавта Леоніда Каденюка


Леонід Каденюк прожив виняткове, сповнене пригод та курйозних випадків, життя. Йому судилося стати першим та поки що єдиним космонавтом незалежної України. За життя він неодноразово переймався долею своєї малої батьківщини – Хотинщини. Проте після смерті, волею окремих громадських діячів, його постать була піддана критиці.


Американський та український дослідник голодомору 1932–33-х р. Джеймс Мейс, якось зазначив у інтерв’ю: «Українці – дивна нація, я тут уже більше п’яти років і все ніяк не можу до цього звикнути. Ви готові заклеймити тавром зрадника будь-яку людину без детального дослідження, лише на основі почутого або побаченого, інколи навіть не особисто. А ось герої в українців завжди потойбічні. Себто для того, щоб стати героєм, варто не тільки достойно прожити, але й конче померти. Ба більше, після смерті претендента на це звання в обов’язковому порядку мають жорстко покритикувати, а кількість оборонців і визначає значимість людини. Не діяння впродовж життя, не вклад у розбудову держави, ні якісь інші цінності, а цензом є саме співвідношення критиків та оборонців, ну і звичайно політична кон’юнктура, без неї не обійдеться».


Аби дати можливість краянам це переосмислити, з нагоди річниці смерті Леоніда Костянтиновича наведемо сім промовистих біографічних фактів.


Невідомий Леонід Каденюк: 7 фактів з життя


Факт 1. Про дитячі мрії

Безумовним кумиром Л. Каденюка був Ю. Гагарін. Про космос тоді мріяли майже всі радянські діти, але Леоніду вдалося реалізувати дитячі сподівання шляхом наполегливої праці та навчанню: спочатку в Чернігівському вищому авіаційному училищі, а згодом у Московському авіаційному інституті та безперервним фізичним вправам по 4–5 годин щодня.


Факт 2. Про талант та віру в себе

У 1967 році він пройшов дворівневий конкурс до групи багаторазової космічної системи «Буран». На першому рівні (фізична підготовка) був відібраний з числа 867 осіб, на другому (професійна підготовка) – увійшов у число дев’яти щасливців із 254 осіб. Комісію з відбору очолював Сергій Корольов, який побачив у 25-тирічному юнакові майбутнього космонавта та запросив його в Центр підготовки льотчиків-випробувачів (1977 р.).


Факт 3. Про відношення до комуністичної партії

У 1983 р. був підданий критиці в зв’язку із розлученням із дружиною. Проте свого рішення не змінив, поклавши партквиток на стіл. За це позбувся місця у космічному загоні, що в тих умовах ставило «хрест» на кар’єрі астронавта.


Факт 4. Про відданість своїй справі та професіоналізм

На місце старту «Колумбії» – мис Канаверал, США, Каденюк прилетів на винищувачі (традиція американських космонавтів), який пілотував особисто, оскільки вмів літати більш ніж на 50 типах літаків.


Факт 5. Про патріотизм та любов до рідного краю

На орбіті кожен астронавт міг вибрати для загальної «побудки» дві улюблені мелодії, які змінювали щодня. Л. Каденюк обрав Гімн України та «Червону руту».


Факт 6. Про громадянський обов’язок

Після польоту в космос присвятив себе науковій діяльності в Інституті космічних досліджень НАН України. Активно сприяв співпраці Української космічної агенції із американською NASA. Залучав міжнародні гранти на розвиток космічної галузі. У 2009 році видав книгу «Місія – Космос», яка отримала перше місце на конкурсі «Книжка року 2009» у номінації «Обрії». Книгу перевидано у 2017 році. Л. Каденюк планував провести тур із презентацією її по Україні.


Факт 7. Про політичну кон’юнктуру та вибірковість

За життя був нагороджений: медаллю «За космічний політ» (NASA, 1997 р.), орденом «За мужність» І ст. (1998 р.) званням Герой України (1999 р.), орденом «Золота Зірка» (1999 р.), орденом «За заслуги» ІІІ ст. (2011 р.), медаллю «На славу Чернівців». Але при цьому він так і не став «Почесним жителем Хотинського району», його ім’ям не названі жодні об’єкти топоніміки краю, а на думку окремих громадянських діячів – він недостойний пам’ятного знака.


Леонід Каденюк помер 31 січня 2018 р. під час ранкової пробіжки у Київському безлюдному парку. У своєму останньому інтерв’ю він зазначив: «Американець Джон Гленн відправився в космос у 77, а я молодший, значить, шанс залишається». Але не склалося, підвів «мотор» – серце зупинилося. У той роковий день нікого не виявилося поруч. Як виявляється, навіть безстрашні герої безсилі перед тягарем самотності.


Денис Шевчук,

завідувач відділу краєзнавства центральної бібліотеки.



0 views

Підпишіться на наші новини:

Редакція "Хотинські вісті"

вул. Незалежності, 44,
м. Хотин, Чернівецька обл., УКРАЇНА

+38 (03731) 2-17-63, 
+38 (03731) 2-17-65

hotvisti@gmail.com

  • White Facebook Icon
  • Белый Google+ Иконка

© 2015 "Хотинські вісті". Усі права захищені. Дизайн ІА "НОВОСЕЛИЧЧИНА"

Детальніше тут: https://www.hotvisti.com.ua/products/komanda-rukshina-u-trijtsi-lideriv-yunatskogo-chempionatu-obalsti-z-futbolu/