• Хотинські вісті

Лікують братів наших менших і рятують їм життя

З Днем працівників ветеринарної медицини

На фото: колектив Хотинської районної державної лікарні ветеринарної медицини.


Щорічно у другу неділю серпня в Україні відзначають професійне свято лікарі, що піклуються і рятують від недуг братів наших менших. Цьогоріч День працівників ветеринарної медицини припадає на 8 серпня.


Ветеринар – це лікар, який щоденно стикається зі складними завданнями, які вимагають вагомих знань і практичного досвіду. Ця професія навіть небезпечніша, ніж у звичайного лікаря. Адже 40% працівників ветмедицини мінімум один раз лікувалися від інфекційних захворювань, отриманих на роботі. І їхніх пацієнтів часом дуже непросто «умовити» на укол чи інші маніпуляції. Також це одна із спеціальностей, яка дуже потрібна і у місті, і у селі.


Варто відзначити й внесок працівників цієї сфери в забезпечення ветеринарно-санітарної безпеки продуктів тваринництва та навколишнього середовища, запобігання епідеміям хвороб тварин, які призводять до серйозних наслідків, бо 60% їх збудників можуть підхопити люди.


Іван Ткач, начальник Хотинського управління ГУ Держ­продспоживслужби у Чер­­нівецькій області розповів:

– На території Хотинщини функціонує Хотинська районна державна лікарня ветеринарної медицини, яку протягом багатьох років очолює Юрій Петрович Корнівський. До її складу входять ще 4 дільниці ветеринарної медицини, які розташовані у Недобоївцях, Грозинцях, Клішківцях і Данківцях. Загалом у державних закладах надають ветеринарну допомогу 13 ветлікарів, а також функціонують 5 приватних ветаптек.


Серед фахівців – ветеринари із багаторічним досвідом роботи: Федір Дмитрович Байдюк, Геннадій Анатолійович Яковець, Родіка Лазарівна Григораш, Анатолій Петрович Акаловський, Михайло Миколайович Поп‘юк, Галина Іванівна Поп‘юк, Василь Гаврилович Борденюк.


Уже 10 років працюють у цій сфері Сергій і Валентина Акаловські. Набирається досвіду молоде покоління, перспективні майбутні лікарі Володимир Грубляк та Ілля Митринюк.

Також завідують лабораторіями на ринках у Хотині Володимир Поперечний і Наталія Галіщук, а у Клішківцях – Ігор Думанський і Ольга Філіпчук. Вони перевіряють якість продукції, проводять ветеринарно-санітарну експертизу на ринках, – зазначив Іван Ткач.


– Нині епізоотична ситуація з інфекційними хворобами тварин (сказ, лейкоз, бруцельоз, сибірка, лептоспіроз, туберкульоз) є благополучною завдяки проведенню профілактичних заходів (вакцинації, досліджень), – пояснює Іван Володимирович. – Тому в цьому напрямку стало працювати легше. Бо, якщо зараз фіксуємо сказ раз на рік, то раніше могло бути і шість випадків. А коли тварина хворіє цією недугою, то її поведінка стає неадекватною... Щоразу лікар йде на ризик, коли виїжджає до хворих тварин.


Фахівець також розповів, що нині поголів’я великої рогатої худоби й кількість інших свійських тварин зменшується.

Якщо у 2012 році їх налічувалося 7–9 тис., у 2015 – 6,5 тис., то нині поголів’я становить 2950 голів (у населених пунктах, які входять у зону обслуговування Хотинської ветеринарної лікарні). Але від цього роботи не меншає, – каже Іван Ткач.

Ветеринар – покликання

Кореспондентка «Хотинських вістей» поспілкувалася з лікарем Хотинської районної державної лікарні ветеринарної медицини і розпитала про особливості цієї професії, труднощі й небезпеки, з якими доводиться стикатися.

Сергій Анатолійович Акаловський родом з Хотина, уже 10 років рятує життя братам нашим меншим. Він добрий, спокійний та завжди ласкавий до своїх пацієнтів, адже не тільки любить тварин, але й хоче, аби вони якнайшвидше одужували.


Його батько Анатолій Петрович Акаловський також відомий на Хотинщині ветеринарний лікар з великим досвідом роботи. Це і спонукало юного Сергія обрати професію, адже маленьким він завжди їхав з батьком на виклики. Бачив, як той надає допомогу тваринам, і розумів, що йому подобається ця професія.

– Захопило й те, що у ветеринара є багато напрямків роботи, – ділиться Сергій Анатолійович. – Уже під час навчання у технікумі після перших успішних операцій почав отримувати задоволення від того, що можу допомагати тваринам. А зараз вже не уявляю себе в іншій професії.

Нині Сергій Анатолійович не лише практикуючий ветеринарний лікар, а й заступник начальника Хотинської районної державної лікарні ветеринарної медицини. Навчає молодих ветлікарів, аби вони, надбавши потрібний досвід, стали фахівцями у цій справі.


«Пацієнти» ветеринара не можуть пояснити, що у них болить

Серед «пацієнтів» ветеринара не тільки домашні улюбленці, а й велика рогата худоба, інші сільськогосподарські тварини, птахи, коні, риба та навіть бджоли. Залежно від посади, цей фахівець може виконувати найрізноманітніше коло обов’язків.


Серед основних завдань ветеринара не лише лікування тварин, а й профілактика інфекційних хвороб (спільних для тварин і людей).

– Робота ветеринара складна, – каже Сергій Анатолійович. – Якщо порівняти з медиками, то людина, коли приходить на прийом, каже, що її турбує. Поставити діагноз тварині набагато важче, потрібен великий практичний досвід.

Також фахівець розповів, що й нині є такі населені пункти, у яких здійснюють профілактичні заходи для великої рогатої худоби, обходячи усе село, подвірно. А найчастіше господарі цих тварин – люди похилого віку, які не в змозі фізично допомогти ветеринару проводити усі необхідні процедури з твариною.

– У цьому й полягає складність роботи, – ділиться ветеринар. – Адже, наприклад, лікарю спочатку потрібно надійно «зафіксувати», втримати корову, щоб здійснити забір крові, підшкірну ін‘єкцію, внутрішньошкірне введення препарату для діагностики туберкульозу. Тут знадобиться фізична сила і витривалість.

Професія для тих, хто готовий узяти відповідальність

Ветлікарі рятують тварин від хвороб і загибелі. Це одна з найважливіших спеціальностей у тваринництві.

– Коли я виліковую пацієнта – отримую велике задоволення, – каже Сергій Анатолійович. – Якщо навіть у вихідний дзвонять і викликають на роботу, я їду.

Проте, як і в людей, у тварин є хвороби, які не піддаються лікуванню.

Валентина Акаловська, практикуюча лікарка Хотинської районної державної лікарні ветмедицини зазначає:

«Наприклад у собак також утворюються пухлини, і ми проводимо операції. Хоча не маємо обладнання, щоб робити це на професійному рівні. Зазвичай, після операції песики живуть приблизно ще два роки. Але втішає думка, що можемо продовжити життя цій собаці хоча б ще трішки».

Нині найчастіші пацієнти – собаки

– Нині найчастіші пацієнти – домашні улюбленці, – розповідає Сергій Акаловський. – Це пов‘язано і з тим, що молодь не береться утримувати велику рогату худобу, інших свійських тварин. А надають перевагу собакам, котам. Але, на жаль, часто господарі не проводять обов‘язкові профілактичні заходи для них (обробку від паразитів, вакцинацію). У результаті тварини хворіють на такі недуги, які в домашніх умовах практично не лікуються. Нас, ветеринарів, тварини не завжди люблять, адже їм неприємні уколи чи інші процедури. Часто руки ветлікаря «прикрашають» подряпини і шрами, адже пухнастики і кусають, і кігтями шкрябають. А свійські взагалі можуть добряче травмувати.


56 views0 comments