• Хотинські вісті

«Змій» пройшов Дебальцеве і Щастя, служив на крайніх блокпостах, а помер у 47 років на мирній землі




Побратими і волонтери розповіли про те, яким бійцем був Андрій Коломеєць («Змій»)


«Хотинські вісті» писали про багатьох наших захисників та волонтерів, нерідко з ініціативи саме Андрія Коломейця. Але сам він ніколи не розповідав про себе, свою участь у бойових діях, не хизувався цим. А тепер, на жаль, з такого сумного приводу, випала можливість розпитати про нього друзів і побратимів, які приїхали з різних куточків України, щоб провести його в останню дорогу. Вони розповіли, де служили разом із «Змієм», яким він їм запам‘ятався.


«Андрій був прямою, мужньою і чесною людиною, спроможною на справжні чоловічі вчинки. З ним познайомився у 2014 році, коли він служив на крайньому блокпості «Балу» за Дебальцевим (про який згодом зняли документальний фільм під назвою «Перехрестя Балу»).


Блокпост постійно обстрілювали. Не раз «Змій» з напарником прикривав мене, коли я виходив з «нульовки», відволікав сепарів за допомогою радіоефіру... Як досвідчений військовий він навчав молодих хлопців, часом жорстко, але правильно», – розповів боєць з позивним «Кліщ».


«З ним не раз зустрічалися на передовій, куди ми, волонтери, привозили харчі. І в Дебальцево, і в Щасті, і Станиці Луганській. Андрій завжди був попереду, його поважали. Одного разу на крайньому блокпості ми ледве не потрапили під обстріл, він вчасно сказав нам негайно вирушати назад, у жодному разі не затримуватися... Його називали «безбашенним» та поважали», – пригадав волонтер, директор Хотинського коледжу Володимир Юзько.



«Андрій Коломеєць був хоробрим бійцем, справжнім патріотом, адже свій патріотизм довів на передовій. А до війни під час Революції Гідності їздив на Майдан, бо йому була небайдужа доля України», – сказав волонтер Віталій Струк.


«У 2014-му Андрій Коломеєць прийшов у райвійськкомат і сказав, що хоче добровольцем йти на фронт захищати Україну. Після навчального центру у Старичах направлений у 128-му гірсько-штурмову бригаду. Служив на різних посадах, звання – прапорщик, був старшиною роти. Зустрічалися з ним на передовій у містечку Щастя, де він брав участь в охороні Луганської ТЕС (теплоелектростанції)...


А після демобілізації активно долучався до діяльності громадської організації учасників АТО Хотинського району, допомагав відстоювати інтереси атовців у спірних питаннях. Неодноразово виявляв бажання повернутися знов у свою бригаду. Але так склалося, що їхав на передову уже як волонтер, супроводжував гуманітарну допомогу захисникам. Як вірний син України сповна виконав обов’язок перед державою.


На жаль, навіть пройшовши війну, ніхто не застрахований від хвороби, що може підкосити у будь-яку мить... Андрій залишався патріотом до останніх днів життя. І навіть казав дочці, що його зятем може бути лише чоловік, який відслужив у зоні бойових дій. Тож майбутній зять замість строкової теж ніс службу у 128-й бригаді у зоні протистояння. Щиро співчуваю родині, це непоправна втрата», – зазначив очільник громадської організації учасників АТО Хотинщини, учасник бойових дій Ігор Шевчук.


Ось таким був Андрій Коломеєць – мужньою, прямою людиною, бійцем по житті. Таким він і запам‘ятається тим, хто його знав...

Глибоко співчуваємо його родині.

Світла пам‘ять Герою.

342 views0 comments