• Хотинські вісті

Загинуть бджоли, загине і людство

Updated: May 21

Сьогодні, 20 травня, – Всесвітній день бджіл



Пасічники закликають дотримуватися правил обприскування культур, щоб не допускати випадків масової загибелі бджолосімей від пестицидів

Відомий учений Альберт Енштейн колись сказав: «Через 4 роки після загибелі останньої бджоли – загине людство».

Бджоли не лише дають мед та багато інших цінних лікувальних продуктів, а ще й дуже важливі у запиленні квіткових рослин. Від них залежить урожайність багатьох культур (розмноження, а значить існування 90% рослин залежить від цих смугастих трудівниць).


20 травня за ініціативою ООН встановлено Всесвітній день бджіл. Мета – їх визнан­ня як важливих запилювачів для здорової екосистеми, забезпечення виживання цих комах для блага людства.


В Україні здавна шанували цих маленьких трудівниць і «плоди» їх праці. У народі кажуть: «Бджоли, як люди, рано встають, пізно лягають», «Бджола мало вимагає, але багато дає».


Але нині гострою залишається проблема захисту бджіл. Адже і в нашому краї, і в інших регіонах фіксують випадки масової загибелі бджолосімей. Більшість – через порушення правил обробки полів та садів пестицидами.


Що погано для бджіл, погано і для людей


– Практично щороку трапляються випадки загибелі бджіл, ось і цієї весни таке сталося у Зарожанах, Ставчанах, Долинянах, Атаках, – розповідає голова спілки пасічників Хотинщини Костянтин Куценко.


Хоч, за його словами, цього року таких випадків уже дещо менше, ніж раніше. Усе таки те, що пасічники неодноразово порушують цю проблему, а також роз’яснювальна робота у ЗМІ дають певні результати.



Деякі господарі кроплять тим, що попадеться


"Якщо фермери, сільгоспвиробники знають коли і чим саме можна обприскувати сад чи поля, купують сертифіковану "хімію", то власники дрібних садочків, котрі мають кілька десятків дерев, часто обробляють їх у денний час, коли бджоли літають. При чому не замислюються над якістю, токсичністю і безпечністю препаратів, а купують якнайдешевші, нерідко підробки, яких нині багато на ринку. Кроплять тим, що попадеться!",– каже голова спілки пасічників Хотинщини.

До речі, цього року бджоли гинули і від того, що обробляли гербіцидами кульбабу у міжряддях плодових насаджень (на цвіт якої вони теж злітаються) та інші культури. Тобто небезпека не тільки тоді, коли цвітуть сади.


Також Костянтин Куценко зауважив, що у населених пунктах не можна використовувати бензинові чи акумуляторні ранцеві обприскувачі, а дозволено лише ручні, які не створюють такі «хмари» при розпилення хімікатів.


«Від порушень правил використання пестицидів не тільки гинуть бджоли, зазнають збитків пасічники, а й страждають люди. Адже те, що погано для бджіл, те погано і для людей, їхнього здоров’я», – наголошує голова спілки бджолярів.

При чому, за його словами, гине льотна бджола, сильні сім’ї, які далеко вирушають у пошуку пилку і нектару.


«Вони можуть летіти на відстань 2–3 кілометри, а якщо сприятлива погода – то і 7–8 км. Тому важливо, щоб усі, хто обприскує угіддя, повідомляли бджолярів заздалегідь про такі роботи, щоб ті закрили чи вивезли вулики.

Адже і садівники, і аграрії зацікавлені у запиленні культур, щоб не знизилися врожаї. До речі, деякі пасічники у Зарожанах, де неодноразово траплялися випадки масової загибелі бджіл, уже планували перевезти свої вулики далеко за межі села. Але потім знайшли спільну мову із сільгоспвиробниками. Деякі фермери навіть беруть кілька вуликів в оренду, розташовуючи на своїх ділянках для запилення культур», – додав Костянтин Куценко.


Мертві бджоли не гудуть...


Пасічник із багаторічним «стажем» Олександр Хмелинський із Зарожан не раз збирав пригоршнями мертвих бджіл біля своїх вуликів.


Він розповідає, що від пестицидів гинуть найсильніші льотні бджоли, які й приносять мед. А у вуликах залишається розплід та обслуговуючі особини. Тому ослабляється уся бджолосім‘я.


Олександр Хмелинський каже:

«Це наболіла проблема. Щороку у нашому селі трапляються випадки загибелі бджіл. І коли бачимо, що деякі «господарі» кроплять дерева із цвітом в обід, кажемо їм, що це порушення, більшість не звертають увагу. А деякі навіть сміються і ще й погрожують... Не зважають ні на пасічників, ні на здоров‘я оточуючих людей. Викликали і поліцію, але у законодавстві недостатньо прописана відповідальність за це.


За його словами, лише близько третини фермерів та сільгоспвиробників розуміють, що бджоли необхідні, дзвонять і попереджають власників пасік, а обробляють свої угіддя після 22:00 години, пізно ввечері.


"Я сам маю сад, але проводжу обприскування вночі. Треба чітко знати, чим і коли можна проводити такі роботи. І залишатися людьми», – переконаний бджоляр.