• Хотинські вісті

До свята медиків: працюють на виснаження



Коронавірусна весна. Коли усе змінилося


Ця весна змінила наше життя. Через малесенький коронавірус увесь світ завмер у жорсткому карантині. COVID-19 не зупинили кордони, сучасні технології. Перед ним виявилися безсилі навіть провідні країни. Введений повсюди, і в Україні теж, режим надзвичайної ситуації дуже нагадував військовий час. Люди стали в‘язнями у власних домівках. І всі сподівання покладали на медиків, які працювали у гіперпосиленому режимі, стали на боротьбу з невидимим та безжальним ворогом.


Сильні духом лікарі, медсестри зняли білі халати та одягнули захисні костюми, респіратори, щитки і рятували численних пацієнтів. Вони працюють попри виснаження, задихаючись у захисних костюмах та масках. Їм, як і хворим з коронавірусною інфекцією, теж не вистачає кисню і так хочеться врешті дихати вільно!


Першими прийняли удар


– Хотинщина стикнулася з коронавірусом однією з перших не лише в області, а й в Україні. Він «вибрав» нас, – розповідає заступниця головного лікаря райлікарні, інфекціоністка Алла Яковенко. – Пам‘ятаю ту березневу ніч до дрібниць, наче це відбулося учора. Стався спалах у Колінківцях. Перші хворі. Вони у важкому стані. Це випробування для медиків, бо кожен має родину, чимало з них – хронічні недуги. Та не розгубилися, одягнули протичумні костюми і почали діяти.


Завдання було не з легких – урятувати хворих і вберегти медпрацівників. Але побачила їхню готовність йти на цю «передову».


«Поки що не вміємо працювати з кисневими концентраторами, але навчимося», – казала одна з медсестер.

«Для нас хворі – всі однакові, кожному маємо допомогти», – говорила інша.


На жаль, у перші тижні через нестачу спеціальних засобів захисту чимало медичних працівників теж інфікувалися, – продовжує А. Яковенко. – Постало питання про резервний склад: хто піде на заміну? «Алла Миколаївна, піду я», – цілком усвідомлено сказала мені молода лікарка Галина Ковальчук, яка лише проходила спеціалізацію по інфекційних хворобах у медуніверситеті. І ще добровольці, на щастя, знайшлися.


Перепрофілювали корпус терапевтичного відділення, колектив якого теж працює на спільну мету – зберегти здоров‘я та життя краян, – каже заступниця головного лікаря.


Розпач і надія

...А карети швидкої продовжували привозити пацієнтів. Хворі з розпачем і водночас надією вдивляються у втомлені очі медиків, які поверх захисних масок уважно стежать за станом пацієнтів: який рівень кисню, температура, тиск? Навіть уночі світяться вікна у палатах. Можна побачити, як медики виконують маніпуляції.


Хворі у хвилини тривоги і слабкості звертаються до медиків: «Які мої шанси, лікарю? Я вже не вийду з лікарні?», «А у мене ж внуки, так хочу їх ще побачити!», «Хочу жити, мені лише за 30-ть...», «Знаю, всі колись помремо, але тільки б не так, щоб не хоронили в целофані і рідні попрощалися. Що ж зі мною буде?»...

Ось такі запитання, справжній крик душі хворих із COVID-19 крають серце, проникають у саму душу. І медпрацівники роблять усе, що можуть, і навіть більше. Усіма силами прагнуть «витягнути» своїх пацієнтів, навіть найважчих, із ціпких пазурів смерті. І наче психологи, знаходять слова, аби вони повірили в одужання, заспокоюють, розраджують, обнадіюють.


Часом переконуєшся: лікарня стала не менш намоленим місцем, аніж храм. Адже тут з молитвою до Всевишнього щодня звертаються багато хворих, їхніх рідних та лікарів і медсестер, які щиро вболівають за них...


Гіперпосилений режим


Такі тепер дні і ночі медичних працівників. Постійна напруга і тривога за пацієнтів, швидкий темп і численні маніпуляції, втома і надія.

Чимало з них зізнаються: їх уже знесилили постійні хвилювання і тривалі переодягання у спецкостюми. Часом хочеться не одягати увесь той задушливий захист, йти наче «напролом» і будь що буде... Але доводиться збирати волю в кулак і продовжувати працювати.


Відчували підтримку


– Проте згадую і події, які приємно вразили, – мовить Алла Яковенко, – наприклад дзвінок від організаторів благодійного фонду Хотинської ОТГ, які запитали: «Хочемо допомогти нашим медикам. Потрібно їх захистити, бо хто тоді буде лікувати людей? Кажіть, що необхідно». Тоді, на самому початку епідемії, медики особливо потребували підтримки.


Щиро вдячна і районній раді та райдержадміністрації, які оперативно створили штаб, виділили фінансування на обладнання, ліки, засоби захисту. Подяка і усім органам місцевого самоврядування, депутатам, бізнесменам, доброчинцям, які підставили плече допомоги.



Велика вдячність працівникам інфекційного і терапевтичного відділень, рентгенологам, реаніматологам, лаборантам, водіям, усім, хто задіяний у наданні допомоги хворим з коронавірусною недугою. Бо ця хвороба – інфекційно-реанімаційна, потрібні спільні зусилля фахівців різного профілю.


Потрібно відзначити і тих медиків, які чергували на блокпостах, а також роботу сімейних лікарів району, котрі надають меддопомогу недужим на дому, консультують їх. Це дає можливість уникнути надто великого навантаження на стаціонарні відділення, – зазначила Алла Миколаївна. – Медики району вже мають вагомий досвід надання допомоги хворим з коронавірусною інфекцією, чимало з пацієнтів уже одужали. І саме це вселяє надію. Міцного всім здоров‘я, щастя та довголіття!



110 views

Підпишіться на наші новини:

Редакція "Хотинські вісті"

вул. Незалежності, 44,
м. Хотин, Чернівецька обл., УКРАЇНА

+38 (03731) 2-17-63, 
+38 (03731) 2-17-65

hotvisti@gmail.com

  • White Facebook Icon
  • Белый Google+ Иконка

© 2015 "Хотинські вісті". Усі права захищені. Дизайн ІА "НОВОСЕЛИЧЧИНА"

Детальніше тут: https://www.hotvisti.com.ua/products/komanda-rukshina-u-trijtsi-lideriv-yunatskogo-chempionatu-obalsti-z-futbolu/