• Хотинські вісті

Добровольцям на передову передали два позашляховики



Разом до перемоги

Наші добровольці стали на захист країни з перших пострілів – не з перших днів, а годин повномасштабного наступу рашистської орди. Адже були до цього готові, бо за 8 років війни мають великий бойовий досвід. Але таких жахіть, як у звільнених мирних селах на Київщині та Чернігівщині, вони раніше не бачили.


Учасник бойових дій, командир 16-ї резервної сотні Добровольчого Українського Корпусу Олександр Паращук розповів, що у кожному селі знаходили закатованих і вбитих людей із зав’язаними руками, застрелених дітей. Дівчат-підлітків та молодих жінок у селах не залишилося зовсім, де вони і що з ними, ніхто не знає. Бувають випадки, що рідні тих дівчат на колінах благають українських військових: «Знайдіть мою дитину!»...



Наші захисники запевняють: зло буде покаране, бо таке ні забути, ні пробачити не можливо. Ворог під натиском українських захисників відступив, але наслідки для окупованих населених пунктів катастрофічні.


«За авто дякуємо, а харчі віддайте сільчанам»



Добровольці радо зустріли земляків, які приїхали до них, здолавши сотні кілометрів, подекуди сильно пошкодженими дорогами і ненадійними понтонними мостами. Волонтери з Хотинщини привезли воїнам медикаменти та харчі від Оперативного штабу міської ради, а головне – два позашляховики. Їх придбали завдяки окремим підприємцям і фермерам Хотинської громади, а також вихідцям з Хотина, які живуть у США.


Бійці вдячні за транспорт, але від продуктової допомоги відмовилися на користь жителів розграбованих сіл. Вони сказали: «За авто дякуємо, а харчі віддайте сільчанам, бо їм потрібніші». Адже люди за понад місяць окупації жили у підвалах на межі голодної смерті. Побачивши хліб, багато з них плакали.


Тож волонтери більшу частину ліків відвезли у районну лікарню, а продукти – у село Нова Басань, яке сильно постраждало.


Там не залишилося жодного магазину, щоб працював, а поставок давно не було. Як розповів Сергій Борисович – староста сусіднього села, якому пощастило не потрапити під ярмо окупантів, рашисти майже постійно тримали людей в погребах та підвалах, давали тільки пів літра води та дві картоплини на добу. А якщо й випускали на прохання хоч погодувати домашніх тварин чи по іншій потребі, то перераховували скільки виходять, мовляв: «Хоч одного потім не дорахуємося, розстріляємо всіх!». Чимало людей зазнали побиття, катувань.



«Декому з нас, ризикуючи життям, вдавалося пробратися туди лісами і передати для мешканців окупованих сіл трохи харчів. Жахіття, які вони пережили, важко уявити. Дуже дякуємо Хотинській громаді, усім хто надав і доставив цей гуманітарний вантаж. Він такий потрібний! Людям просто хочеться обійняти волонтерів і плакати!», – сказав Сергій.



Хотинські волонтери теж глибоко вражені побаченим. Повна розруха, навкруги понівечені автівки та спалена техніка, різні снаряди, магазини без вікон і дверей. А на місці церкви 17 століття – лише руїни. До речі, той колись дуже гарний старовинний храм – належав до УПЦ Московського патріархату.


«Там люди просять елементарних продуктів: борошна, солі, олії. Кажуть хоч зерно привозіть, ми якось перетремо і щось спечемо… Як тільки мікроавтобус і автомобілі заїхали в село, утворилася велика черга – кожен хотів принести хоч трохи харчів для своїх сімей», – кажуть волонтери.



«Доброго вечора, ми з Буковини!»

Саме такими словами розпочинається відео звернення Олександра Паращука, яке записали наші волонтери. Від імені побратимів він звернувся до земляків:


«Учергове Хотинщина надала допомогу добровольцям. Зокрема це два чудові автомобілі. За один з них ми дякуємо вихідцям з Хотина, які проживають у США. Також висловлюємо вдячність усім хотинчанам, благодійникам та волонтерам, які долучилися, щоб цей транспорт, медикаменти та інше необхідне опинилися тут».


Олександр зазначив, що за нинішньої тактики війни, позашляховики виявляються досить ефективними, стають у великій нагоді нашим військовим. Також подякував хлопцям-добринівцям, які підготували, перефарбували і підрихтували ці автомобілі.


– Буковинські добровольці зараз в усіх найгарячіших точках України, вони воювали під Черніговом, Києвом, Миколаєвом, а зараз вирушають до місць (їх не називаю), де москалі готують другу хвилю наступу, як вони хизуються: ще потужнішу та безжальну, – розповів нашому кореспонденту телефоном Олександр Паращук. – Проте ми до цього готові. За вісім років багато пройшли, бійці досвідчені та вмотивовані, біля них мобілізуються і вчаться молоді хлопці, котрі влилися у наші лави. Попри заяви деяких «діячів», Правий сектор воює, це 4 батальйони, загалом близько 4000 воїнів. І без жодного грошового забезпечення від держави, лише за підтримки українського народу.


"Дякую усім, хто розуміє і підтримує. Маємо пам’ятати, що ворог прийшов знищити нас як націю. І якщо українці не допомагатимуть захисникам, то окупанти прийдуть до наших домівок і чинитимуть ще більші звірства, ніж на півночі та сході держави", переконаний він.


Ми сильні, єдині та віримо в перемогу. І що Україна в недалекому майбутньому стане найкращою країною на планеті. Українці вже заявили про себе, увесь світ довідався про трагедії, які, на жаль, тут чинять російські… (навіть не знаю як їх назвати, бо військова людина не буде робити такі злочини). Це якісь хворі люди, – важко підбираючи слова, з гіркотою сказав Олександр. – Але все буде Україна! Ми обов’язково переможемо!


Уся Хотинщина теж у цьому переконана. Бо нас обороняють найкращі, найкрутіші військові! Вони захищають, а ми усім серцем та всіма силами підтримуємо.

Слава Україні! Героям слава!

98 views0 comments