• Хотинські вісті

Детально про реєстратори розрахункових операцій та касові апарати

Updated: Jan 21



Хотинська державна податкова інспекція Головного управління ДПС у Чернівецькій області інформує суб’єктів господарювання щодо застосування РРО/ПРРО у 2022 році


Касові апарати – це крок до чесного ринку та прозорого здійснення господарської діяльності. Законодавство щодо використання РРО/ПРРО в Україні діє з 1995 року, суттєві зміни відбулися у 2000 році.


Якщо говорити про застосування РРО/ПРРО для підприємців, платників єдиного податку, для них був наданий перехідний строк, а саме 2 з половиною роки так як, закони України №128 та №129 були прийняті у 2019 році.


Розмова про повну фіскалізацію та використання ФОПами діяльності через застосування РРО/ПРРО активно заговорили у 2020 році. Електронний чек запрацював з серпня 2020, який активно та правильно працює на даний час.


У грудні 2020 року депутати проголосували про відтермінування запровадження ведення господарської діяльності фізичними особами – підприємцями через РРО/ПРРО, у січні 2022 року це відтермінування закінчується, проте підприємці, які працюють із споживачами на загальній системі, та платники єдиного податку ІІ – ІІІ групи, незалежно від виду діяльності повинні здійснювати діяльність із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або Програмних РРО/ПРРО та видавати фіскальні чеки.


Розпочнемо з головного: що таке реєстратор розрахункових операцій або касовий апарат?

РРО/ПРРО – це допомога бізнесу у веденні господарської діяльності, допомога щодо ведення обліку реалізації товарів в автоматизованому режимі. Фіскальний касовий чек, який має усі реквізити розрахункового документу є підтвердженням факту продажу товарів та надання послуг, який захищає права та інтереси споживачів.


Для продавця – це зручний спосіб фіксації товарів, для власника бізнесу- цеінтерес контролю за обігом готівки на його господарському об’єкті. РРО/ПРРО дозволяє в автоматичному режимі отримувати інформацію щодо обсягів реалізованої продукції за певною категорією та визначати пріоритетний напрямок господарювання. Так регулюються взаємовідносини між підприємцем і контролюючим органом. Це європейська практика. Тож якщо Україна обрала шлях до Європи, ми маємо запровадити використання такого інструменту.


Головна напруга між контролюючим органом та бізнесом полягає в обсягах отриманих доходів. Отже, якщо підприємець використовує РРО/ПРРО, то фіксує обсяг отриманого доходу, і у контролюючого органу не виникає питань щодо перебування на спрощеній системі оподаткування та перевищення допустимого порогу доходу.


Застосування РРО/ПРРО не потребує ніякої звітності, він усю звітність формує сам в автоматичному режимі. Нині для підприємців існує три обов’язки:

1. зареєструвати РРО/ПРРО;

2. сформувати фіскальний касовий чек;

3. направити сформований фіскальний чек на сервіс державної податкової служби.


З 1 січня 2022 року застосовують всі суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі/безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім:


1) платників І групи єдиного податку;


2) відповідно до ст. 9. Закону України «Про застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95:

· при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання;

· при виконанні банківських операцій, крім: операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків;

· при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю.

· при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках на І групі спрощеної системи оподаткування;

· при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;

· при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;

· якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо);


3) На території села не застосовують РРО/ПРРО з обов’язковим використання РК (розрахункових квитанцій) відповідно до Постанови №1336 від 23.08.2000 року дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також з дотриманням граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій:

торгівлі фармацевтичними товарами для надання ветеринарних послуг не більше 250 тис. гривень на території села на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим.

Також не потрібен РРО/ПРРО ФОПам, які надають послуги дистанційно, тобто не комунікують в живу з клієнтами, а діяльність здійснюється через ZOOM, СКАЙП та ін. системи (консультанти, репетиторство). Відсутній факт передачі готівки, оплата здійснюється дистанційно з карток замовників на рахунок ФОПа (наприклад, через Лік-пей для прийому платежів).


З 1 січня 2022 року застосовують РРО/ПРРО суб’єкти господарювання, які працюють з готівкою, всі, хто приймає платежі від фізичних осіб кошти на поточний рахунок з їх карток незалежно від платіжної системи (інтернетеквайренг, POS термінал, Приват 24, ощад 24), через накладні платежі Нової пошти, Укрпошти та інших кур’єрських служб, повинні застосовувати РРО/ПРРО.


Тобто всі підприємці, які займаються роздрібною торгівлею, через інтернет, через живу точку, всі кав’ярні, ресторани, всі, хто має контакт із готівкою чи з прийомом оплати з карт, повинні працювати з РРО/ПРРО.


Застосовувати РРО/ПРРО повинні всі підприємці, крім тих, що здійснюють діяльність виключно через поточний рахунок та гроші їм заходять від юридичних осіб та ФОПів з їх поточних рахунків. Тобто це підприємці, які зазвичай надають послуги ІТ-спеціалістами, маркетологи. Гроші ФОПу надходять на його рахунок з рахунка контрагента, з рахунку юридичної особи або підприємцю. Така операція не вважається розрахунковою і для її проведення не потрібно використовувати РРО/ПРРО.


Також не потрібно використовувати РРО/ПРРО, якщо підприємець приймає платежі у валюті із закордону через SWIFT платежі (SWIFT – міжнародна система розрахунків із одного поточного рахунку на інший).

При поповненні поточного бізнес рахунку клієнтами через касу банку або термінали самообслуговування банку не потрібен РРО/ПРРО.


Програмні РРО

Переваги у застосуванні програмних реєстраторів розрахункових операцій, простоти та не обтяженості у виконанні розрахункових операцій, дослідження та збору проблемних питань, які турбують бізнес.


Так, суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п.63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (довідка 20-ОПП).


Встановити на пристрій (телефон, планшет або комп’ютер) будь-який зручний додаток ПРРО. ДПС пропонує безкоштовну версію як для пристроїв з операційною системою Android, так і для ПК з операційною системою Windows, яку можна завантажити із офіційного сайту tax.gov.ua.


Порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі –ПРРО/ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій розробленим відповідно до ст.7 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 року №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 року №635/34918 (далі Порядок №317).


Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку №317 під час реєстрації ПРРО фіскальним сервером ДПС автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі ПРРО, відповідно до алгоритму його формування.

Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.


Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію программного реєстратора розрахункових операцій за формою №1-ПРРО(J/F 1316602) (додаток №1 до Порядку №317). Реєстраційна заява за формою №1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального серверу засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ) або засобами телекомунікацій.


Інструкція щодо заповнення та подання заяви про реєстрацію программного реєстратора розрахункових операцій за формою №1-ПРРО(J/F 1316602) через Електронний кабінет розміщена за посиланням: Головна>БАНЕР>ПрограмніРРО/ПРРО>Форми ПРРО>Інструкції щодо заповнення та подання форми №1-ПРРО через Електронний кабінет.


Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за формою №1-ПРРО, за результатами якої програмний РРО/ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної зави за формою №1-ПРРО суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:


· у день отримання реєстраційної заяви за формою №1-ПРРО, якщо заява надійшла не пізніше 16:00 робочого (операційного дня);

· не пізніше наступного робочого дня, якщо заява за формою №1-ПРРО надійшла після 16:00 робочого (операційного дня).


Така інформація направляється у вигляді першої квитанції або першої та другої квитанції згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.


Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО (відповідно п. 5 розділу ІІ Порядку №317).

За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови п. 6 розділу ІІ Порядку №317).


Також повідомляємо, що 3 вересня 2021 року наказом Міністерства фінансів України затверджено Постанову КМУ №496 «Про Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку». Цей порядок визначає правила ведення обліку товарних запасів фізичних осіб – підприємців, які відповідно до Закону зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.


Порядок №496 поширюється на:

  • підприємців на загальній системі оподаткування;

  • на спрощеній системі оподаткування, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

  • підприємців на 3 групі спрощеної системи оподаткування, які зареєстровані платником ПДВ.


Крім того, внесено зміни до законодавчих актів, а саме:

  • до статті 20 Податкового кодексу України, яким передбачено право контролюючих органів вимагати під час здійснення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки, доповнюється словами: «з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю»;

  • пункту 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95 викладаються у новій редакції, та встановлюється обов’язок для суб’єктів господарювання при застосуванні РРО/ПРРО зазначати у розрахункових документах цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями;

  • до статті 20 Закону № 265/95, якими зменшується вдвічі розмір фінансової санкції за реалізацію товарів, які необліковані у встановленому порядку або за ненадання під час перевірки документів, які підтверджують такий облік у місці продажу (господарському об’єкті).


Відповідальність передбачена Законом «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265 до СГ:

· 100 відсотків вартості проданих товарів – за не проведення розрахунків через РРО/ПРРО.

· 150 відсотків вартості проданих товарів – за повторне не проведення розрахунків через РРО/ПРРО.

· 100 відсотків вартості товарів – продаж товарів, які необліковані у встановленому порядку.

· 510 грн – якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО/ПРРО або виявлено спотворення даних про проведенні розрахункові операції.

· 5100 грн без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару.

· 340 грн – у разі порушення встановленого порядку проведення розрахунків через каси підприємств, без оформлення прибуткових і видаткових касових ордерів.


Повідомляє Хотинська державна податкова інспекція

Головного управління ДПС у Чернівецькій області.

117 views0 comments