• Хотинські вісті

Детально про «податкову амністію»



Тетяна Булавка: громадяни отримали реальну можливість легалізувати свої доходи

Про це в своєму інтерв’ю зазначила заступник начальника Головного управління ДПС у Чернівецькій області Тетяна Булавка. Вона наголосила:


«Верховна Рада України схвалила закон, завдяки якому фізичні особи отримали шанс узаконити свої активи, що придбані за «тіньові» доходи.


Нині податкова амністія – топ-тема роз’яснювальної роботи податкової служби. З метою популяризації одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб нами уже проведено десятки зустрічей у територіальних громадах, використовуються їх інформаційні можливості.

Процедура декларування добровільна, і якщо у громадян немає в ній потреби, ніхто не примушуватиме її проходити», – звернула увагу посадовиця.


На що повинні орієнтуватись громадяни, щоб вирішити, чи подавати таку декларацію?

– Декларуванню підлягають активи, розміщені як в Україні, так і за кордоном. Тобто ті, які були придбані до 1 січня 2021 року та на момент їхнього отримання підлягали оподаткуванню, але з них не були сплачені податки і збори.

У згаданому законі визначено, що суму обсягом 400 тис. гривень держава визнає доходами, які ви могли накопичити. Щодо нерухомості, то можна не декларувати житловий будинок/будинки площею до 240 квадратних метрів і квартиру/квартири площею до 120 квадратних метрів, нежитлові приміщення некомерційного призначення до 60 квадратних метрів.

Щодо незавершеного житлового будівництва, то діють норми як для будинка/будинків і квартири/квартир.

А якщо вартість активів перевищує 400 тисяч гривень і суб’єкт декларування знає, що податки з таких активів не сплачені, або сплачені не в повному обсязі – декларацію варто подати.

Звертаю увагу, що скористатися «податковою амністією» може виключно особа, яка є повнолітньою та дієздатною, але при цьому з 2005 року не перебуває/перебувала на державній службі і не знаходиться під санкціями.


А що може бути об’єктом декларування?

– Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути

а) валютні цінності, національна валюта (гривня) та іноземна, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), у тому числі і об’єкти незавершеного будівництва, які:

не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту;

не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі: транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми; інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких він отримує чи має право одержувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного йому доходу.


– Чи потрібно зазначати в одноразовій декларації інформацію про походження активів?

– В одноразовій (спеціальній) добровільній декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об'єктів декларування.


– А які будуть використовуватись ставки збору при одноразовому декларуванні, адже зазвичай податок на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків?

– Державою запропоновано три ставки: 5% загальна ставка, 9% для закордонних активів та 2,5% для декларування активів у вигляді ОВДП.

Як альтернативу платник податків може обрати ставки 6%, 11,5% чи 3% за умови сплати податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно. Громадяни мають можливість переглянути детальну інформацію щодо ставок у залежності від об’єкта декларування та строків сплати збору – у банері «Одноразове добровільне декларування» на субсайті Головного управління ДПС у Чернівецькій області, а також на сторінках у соцмережах Facebook і Telegram.


– А чи може фізична особа доручити подати одноразову декларацію іншій особі?

– Відповідно до Податкового кодексу одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі. При цьому, платник податків стає користувачем Електронного кабінету та набуває право, зокрема, подавати звітність в електронній формі після проходження в електронному кабінеті онлайн ідентифікації з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Таким чином декларант має подати декларацію особисто в електронній формі.

Я би порадила перед декларуванням активів переглянути приклади заповнення одноразової (спеціальної) добровільної декларації. Їх розміщено у банері «Одноразове добровільне декларування» на вебпорталі Державної податкової служби України.


– Який термін сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі подання одноразової декларації?

– Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання такої декларації.

У разі вибору у межах одноразового добровільного декларування ставки збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, вона здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової добровільної декларації; другого – до 1 листопада 2023 року; третього – до 1 листопада 2024 року.


– А сама декларація підлягає перевірці? І що саме перевіряють?

– Згідно з Податковим кодексом декларація підлягає камеральній перевірці, яку необхідно провести упродовж 60 календарних днів, що настають за днем подання відповідної декларації. Метою її проведення є виявлення арифметичних та логічних помилок.

І ні в якому разі не проводиться податкова перевірка щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою доходів, за рахунок яких були отримані задекларовані активи.


– А якщо декларант сам виявив помилку чи може він подати виправлену декларацію?

– Так, декларант має право подати повторно декларацію, оскільки податковим кодексом не обмежено подання повторної декларації. Звісно, якщо не сплив остаточний термін її подання, він має право подати звітну нову декларацію.


– Які наслідки буде мати фізична особа у разі не сплати або сплати не в повному обсязі задекларованої суми збору?

– У разі несплати або сплати не в повному обсязі суми збору така декларація вважається неподаною, а також на декларанта не поширюються державні гарантії і звільнення від відповідальності.


– Чи буде передаватись інформація, яка стане відома податковим органам в результаті одноразового декларування, правоохоронцям?

– Інформація про платників, яка надійде до податкової служби у рамках одноразового (спеціального) добровільного декларування, не буде передаватися правоохоронним органам. Податковий кодекс чітко захищає таємницю інформації про платника, яка є в нашій службі.

Державна податкова служба України в суді відстояла свою позицію. А вона полягає в наступному: інформація про платника податків може розкриватися у двох випадках – або він сам надав на це свою письмову згоду, або є рішення суду, в якому написано, що вона має бути розкрита.


– Чи передбачена відповідальність за розголошення відомостей, які містяться у поданій одноразовій добровільній декларації?

– За розголошення такої інформації, у тому числі внаслідок службової недбалості або допуску до інформації інших осіб, які не мають такого права, а також незаконне використання таких відомостей посадовців контролюючого органу притягають до цивільної, адміністративної, кримінальної та іншої відповідальності згідно із законом.


– На які активи не поширюються державні гарантії та звільнення від оподаткування?

– Державні гарантії та звільнення від відповідальності не поширюються на:

- активи, здобуті внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, крім правопорушень щодо сплати податків як фізичною особою чи фізичною особою-підприємцем, документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов'язкових платежів та якщо злочин пов'язаний з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства;

- активи фізичної або юридичної особи, набуття яких містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 Кримінального кодексу України, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу;

- валютні цінності, права вимоги та грошові кошти, позичені третім особам, що відображені в одноразовій добровільній декларації, у разі порушення декларантом умов розміщення валютних цінностей у банківських або інших фінансових установах, якщо немає договору позики між ним та юридичною особою та/або нотаріального посвідчення договору позики між декларантом та іншою фізичною особою, немає відповідного документа, що підтверджує право вимоги.


– Які ключові меседжі хочете донести до широкого загалу буковинців?

– Передусім зазначу, що одноразове добровільне декларування доходів є правом, а не обов’язком громадянина. Виключно за власним бажанням особа може задекларувати свої активи, які раніше не були оподатковані. Інколи, такі статки «набігають» із отриманих у конвертах заробітних плат чи інших неоподаткованих доходів.


Люди отримали реальну можливість легалізувати доходи і чесно сплачувати податки. Лише на основі такого суспільного договору між державою та громадянами можлива ефективна і чесна податкова амністія, а у підсумку – системний економічний розвиток громад і країни.


Джерело – Головне управління ДПС у Чернівецькій області (ознайомитися можна за посиланням: https://cv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/514234.html)


49 views0 comments