• Хотинські вісті

Волонтери за станом душі: два місяці невтомно працюють заради перемоги



Уже майже два місяці у нашій країні триває війна – кровопролитна, підступна і жорстока. Заражені вірусом «руського міра» загарбники безжально вбивають мирне населення, знищують цілі села і міста. Щоб повернути мир на зболену і зранену українську землю, тисячі військових та добровольців стали на її захист. Разом із ними виборюють прийдешню перемогу громадські та благодійні організації, без яких важко уявити сучасну Україну.


Надійним тилом для нашої армії, вагомою підтримкою для переселенців став і Клішковецький волонтерський центр, що діє у школі імені Леоніда Каденюка.

У Клішковецькому волонтерському центрі, як єдиний злагоджений механізм, задля перемоги щодня працюють небайдужі жителі громади та сільський голова Віктор Дронь, його заступник та керівник організаційного штабу Анатолій Сапогівський, координаторка волонтерського руху громади Алла Коваль, керівниця центру Ніна Палагнюк, заступниця директора школи ім. Леоніда Каденюка Світлана Бобик.


Сюди щодня звозять гуманітарну допомогу із пунктів збору, що організували в опорному закладі освіти «Клішковецький ЗЗСО» (керівниця Надія Боднар), а також у Шилівцях (Юрій Жейлик), Малинцях (Василь Боярин), Санківцях (Борис Андрійчук), Поляні (Юлія Балахтар), Рухотині (Інна Роскрут).


– Захоплююся нашими земляками і землячками. Це справжні патріоти-волонтери різних професій, життєвих вподобань і віку, але об’єднані однією спільною метою – наближати перемогу над окупантами, – розповідає небайдужа до того, що відбувається в країні, енергійна та цілеспрямована клішківчанка, керівниця волонтерського центру Ніна Палагнюк. – Звичайно, назвати поіменно усіх, хто долучається до волонтерської діяльності, неможливо, адже підтримка надходить практично з кожної домівки: хтось – матеріально, хтось – працею, хтось – щирою молитвою.


"Упевнена, у серці кожного українця ще із 24 лютого живе єдине бажання – якнайшвидше вигнати ворога з нашої землі. Саме це спонукало жителів громади стати надійним тилом для захисників і захисниць та тих людей, котрих війна змусила шукати прихистку, де нині тихо і безпечно", – розповіла волонтерка.

Волонтери за станом душі

За два місяці діяльність волонтерського центру набрала чималих обертів. З перших днів війни звідси щотижня відправляють гуманітарні вантажі для бійців на фронт, для мирного населення у постраждалі області, переселенців.


Водії Юрій Мельник, Руслан Карвацький, Роман Галичанський, Віктор Непийвода, Віталій Боднар, Сергій Семенко, Руслан Костюк, Руслан Бабин, Володимир Гаврилян, Олександр Гнідко, ризикуючи життям, доставляють до місця призначення не лише слова вдячності і підтримки, а й тонни вантажу, необхідного і корисного для армії.


Благодійна справа згуртувала сотні небайдужих людей, котрі відгукуються на перший заклик, приносять речі, продукти, закуповують медикаменти, плетуть сітки, печуть, смажать, варять…

– Жителі нашої громади не просто працьовиті, невтомні, вони за покликом душі – волонтери, – зазначає Ніна Палагнюк. – А ще неймовірно креативні. Отримуючи щоденно допомогу для захисників і захисниць, захоплююсь, із якою любов’ю все робиться. Кожне село має свій особливий «почерк»: коробки оформлені дитячими малюнками, патріотичними гаслами, різноманітними виробами та поробками.


Невтомно працюють заради перемоги жителі Клішківців, Шилівців, Бочківців, Малинців, Санківців, Поляни, Корнешт, Рухотина, Перебиківців, Зеленої Липи, Блищаді, Млинків, Гринячки.


Неодноразово доставляла до центру гуманітарні вантажі і команда волонтерів-рашківчан під керівництвом Марії Довганюк. Навіть мешканці невеличкого хутора Брідки віддали частину зі своїх скромних пенсій на забезпечення військових.


До речі, у школі започатковано проєкт «Напиши листа солдату», в якому кожен учень може висловити слова вдячності за неймовірну мужність Збройним силам України. Перші такі листи уже надійшли до адресатів, захисники і захисниці щиро дякують школярам та їхнім батькам за підтримку.


Побувала на передовій


– Узявшись за координацію роботи волонтерського центру від початку війни, поставила перед собою мету обов’язково побувати на передовій, – зізнається Ніна Степанівна (на фото справа). – Адже, коли на власні очі бачиш, чого найбільше військовим не вистачає, розумієш, над чим треба працювати. Минулими вихідними це нарешті стало реальністю – супроводжувала зібрану земляками гуманітарну допомогу. А ще передала від нашої сім‘ї для потреб ЗСУ автомобіль та інші необхідні речі.


"Вражена до глибини душі, наскільки рішуче та патріотично налаштовані наші хлопці та дівчата. Вони, жартуючи, ідуть на виконання чергового бойового завдання, розуміючи, що повернутися звідти можуть не всі. Їхня відвага, мужність надихнули мене працювати ще більш ефективно, наближаючи якомога швидше день перемоги", – каже волонтерка Ніна.

Сподіваюся, що невдовзі ця кривава і підступна війна закінчиться. Коли настане світле та мирне майбутнє – залежить також від нашої згуртованості, активності і наполегливої праці. Вдячна усім справжнім патріотам Клішковецької громади за єдність. Разом ми – сила! Готуючи вантаж на передову, щиро віримо, що робимо це востаннє, бо перемога вже скоро!


Допомогають і породілям, дітям

Практично без вихідних приймаємо, запаковуємо сотні коробок, ящиків та мішків.

Чималу допомогу відправили у Чернівецький перинатальний центр для породіль-переселенок. Відвезли одяг для дітей та дорослих у громадську організацію «Добротворець». Надали допомогу Чернівецькому інтернату, в якому знайшли прихисток діти-переселенці із Маріуполя, а також мешканцям будинку для людей похилого віку, що у Садгорі.


Доставили їжу для однієї з військових частин з Чернівців. Зібрали необхідні речі (спальні мішки, рюкзаки, нижню білизну, шапки, рукавиці та теплий верхній одяг) для односельців, яких призвали до лав ЗСУ. Понад 20 посилок відправили адресно на передову.


Підтримка з-за кордону

– Міцні та сталі зв’язки склалися із нашими заробітчанами в Італії, Франції, Бельгії та Чехії, котрі думками у цей нелегкий час з Україною, – продовжує розповідь Ніна Степанівна. – Велика вдячність родині Ткачів: Руслану, Яні, Дмитру та Наташі, які проживають в Італії. Наталя вже тричі привозила значну гуманітарну допомогу, яку далі відправляємо на передову.


Особливі слова подяки також хочу висловити односельчанкам Оксані Трапані-Гаденко, Юлії Пропадистій, Лідії Галичанській, сім’ї Гнатюк та іншим (прізвищ усіх ми навіть не знаємо), які неодноразово передавали вантажі. З-за кордону отримали дуже потрібні ліки, продукти, одяг для переселенців, товари спеціального призначення та продукти для перинатального центру, нижню білизну, нові куртки та жилетки для військових, сітки та тканину для їх плетення. Завдяки таким людям ми – непереможні.


Відрадно, що земляки і землячки ведуть активну інформаційну роботу серед італійців, долучаючи їх до підтримки України. Серед таких й учениця нашого закладу Руслана Ткач.


Прихисток для переселенців

У селах Клішковецької громади знайшли прихисток понад півтори тисячі переселенців. Підготували приміщення для тимчасово переміщених осіб і в старому корпусі школи імені Леоніда Каденюка.


– Тут можемо розмістити до 50 людей. Для них щодня готують смачну їжу наші освітянки під керівництвом кухарки-професіоналки Мар’яни Гаврилян. Жителі села щедро діляться продуктами, постійно забезпечуючи їдальню напівфабрикатами, олією, крупами, помідорами, картоплею, різними закрутками, борошном, морквою, часником, капустою, хлібом. Небайдужі господині привозили смачні котлети та налисники. Медпрацівники за проханням одразу обстежили евакуйованих діток та проконсультували їхніх матерів.


Переселенці дякують усім щирим і чуйним клішківчанам та жителям сусідніх сіл, котрі підтримують їх у такий скрутний час, – каже Н. С. Палагнюк.

Слава Україні! Героям слава!

43 views0 comments