• Хотинські вісті

Бригади екстреної допомоги тепер працюють за новими правилами




Як уже повідомляли ЗМІ, із січня цьогоріч бригади екстреної медичної допомоги працюють за новими правилами, що регламентують виклики до пацієнтів.


Як нині функціонує швидка і до кого вона повинна приїхати обов‘язково?

Про це та інші актуальні питання розмовляємо зі старшим лікарем екстреної медичної допомоги Б. В. Діордійчуком.


Він розповідає, що у нашому краї працюють 5 пунктів такої допомоги: у Хотині, Клішківцях, Круглику, Колінківцях та Перебиківцях. Цілодобово чергують шість бригад: дві – у Хотині (лікарська і фельдшерська), а також по одній фельдшерській в інших пунктах. За добу у середньому вони обслуговують до півсотні викликів.

– Будь ласка, поінформуйте, як здійснюється градація викликів?


– Диспетчер екстреної медичної допомоги визначає стан пацієнта та за яких обставин надійшов виклик. Це необхідно, аби зменшити кількість непрофільних викликів і звільнити більше бригад медиків для екстрених та критичних випадків.


– У чому вони полягають?


Критичний стан – це коли є загроза життю людини. Ключові його симптоми – відсутність дихання або коли воно неефективне, сильна кровотеча, а також стани, зумовлені зовнішніми чинниками. З-поміж останніх – складні травми, які людина отримала у побуті чи під час дорожньо-транспортної пригоди, пожежі, стихій чи в результаті нещасного випадку.


У разі критичного стану медики мають доїхати до пацієнта за 10 хвилин у місті, а в селах – якнайшвидше залежно від погодніх та дорожніх умов.

Екстрені виклики – це такі, що коли вчасно не надати допомогу, то стан пацієнта може погіршитися до критичного.


Йдеться про підозру на інфаркт, інсульт та низку інших. Термін прибуття медиків за подібних обставин – 20 хвилин.


Зауважу, що нині Національна служба здоров‘я України виділила кошти на лікування первинних виявлених інфарктів та інсультів. Бригади екстреної допомоги доправляють таких пацієнтів до спеціалізованих медичних закладів у Чернівцях, консультуються з їх спеціалістами, аби правильно діагностувати недугу. Завдяки цьому скоротилася летальність хворих.


До неекстрених випадків належать такі, коли пацієнт перебуває не у важкому стані, але терміново потрібна консультація сімейного лікаря. Наприклад, є підозра на запалення легень чи пониження артеріального тиску. На ці виклики бригади медиків приїдуть тоді, коли зможуть.


Замикають перелік видів викликів непрофільні: це коли людина не потребує термінової медичної допомоги та огляду лікаря, а їй необхідно проконсультуватися із сімейним лікарем.


– Отож нині в організації роботи служби екстреної медичної допомоги значно зростає роль диспетчера, від якого чимало залежить?


– Це справді так, бо саме він повинен за симптомами визначити стан пацієнта та вид виклику, під який він підпадає.


Хочу наголосити: якщо у пацієнта інші симптоми, ніж ті, про які йшлося, наприклад, болі у черевній порожнині, йому слід зателефонувати до свого сімейного лікаря. Якщо ж зв‘язатися з ним неможливо, то треба звертатися по екстрену допомогу за номером 103.

Нововведення запроваджені для того, аби пришвидшити приїзд бригад медиків до «критичних» хворих та відтермінувати випадки, коли стан пацієнта не потребує негайної допомоги, і людина може зачекати.


Б. В. Діордійчук звертається до жителів населених пунктів Хотинщини, аби вони подбали про те, аби на кожній вулиці були таблички з їх назвами, а на будинках зазначені номери. Це дуже важливо, щоб бригади медиків швидше могли знайти дорогу до пацієнтів.


– Будьте здорові і не хворійте! – бажає усім краянам Борис Васильович.

11 views0 comments