Про одвічні традиції та звичаї Великодня розповідають у багатодітній родині

Про одвічні традиції та звичаї Великодня розповідають у багатодітній родині
В оселях краян готуються до світлого, радісного свята Воскресіння Христового. Чекають його і в Ширівцях – у сім‘ї Олександра та Світлани Доманчуків. Їхні четверо дітей Роман, Андрійко, Анна та найменшенька Аліночка із завмиранням подиху очікують на освячення кошичків із пасочками та крашанками.
Паску для рідних щороку пекла, поки мала сили і здоров‘я, 95-річна бабуся Марія Василівна. Свої уміння старенька передала онукам.
– Готувати тісто треба у спокої і тиші, лише з хорошими думками та з молитвою на вустах, навчала бабуся, – розповідає молода господиня Світлана. 
Разом з донечками вона під пильним наглядом Марії Василівни уже за перевіреним рецептом вимішує сонячне, м‘яке тісто і щиро вірить, що воно виросте пишне, а значить рік буде щасливим, і молиться, щоб, боронь Боже, не сіло, бо це – на біду. У хаті тоді пахне свіжою випічкою, тепло і затишно. 
Великодню суботу найбільше люблять діти, бо цей день наповнений таємничою атмосферою виготовлення писанок і крашанок. Дрібненькі пальчики дівчаток акуратно наліплюють на зафарбовані у цибулинні чи в буряку яєчка наклейки із зображенням Ісуса Христа та Матері Божої. А ще декорують їх різними крупами, вимальовуючи усілякі візерунки. Роблять усе з величезною любов‘ю, бо завжди дарують свої пасхальні обереги рідним, щоб охороняли їх від сил зла і приносили щастя.
Ближче до вечора в оселі Доманчуків стає гамірно, як у вулику. Усі метушаться, поспішають наготувати до святкового столу та зібрати великодній кошик. Хлопці підносять матусі паску, писанки, хрін, сіль, мак і мед у скляночках, кільце домашньої ковбаски, сало, сир та масло, часник, різні овочі та фрукти. Жінка акуратно все викладає у кошику.
– Бабуся навчала, що кожен з цих продуктів є помічним і лікувальним, – пригадує Світлана. – Наприклад, масло втирають у скроні при головних болях, сіль і мак використовують як захист від злого і нечистого, чудодійною є навіть шкаралупа свячених яєць, її закопують у городі для доброго врожаю.
А от дівчатка готують собі окремий кошик, в який складають маленьку пасочку, крашанки, фрукти і цукерки.
– Прикрашаємо пасхальні корзинки букетом: квітами, що якраз розцвіли, та вічнозеленим барвінком, накриваємо вишитим рушничком або мереживною серветкою. Також ставимо свічку, яку після освячення можна запалювати протягом року, коли в домі хтось хворіє для його швидкого одужання, – мовить господиня.
Серед ночі велика родина Доманчуків дружно йде до церкви, навколо якої сяють маленькі яскраві вогники – провісники дива. Після святкової літургії щаслива сім‘я поспішає додому розговлятися.
– Христос Воскрес! – вітає за багатим великоднім столом господар оселі Олександр Борисович. – Дай Боже, і нарік діждатися усім нам Світлого Воскресіння та зустріти його у мирі, злагоді, достатку і добрі.
 
Емілія Городенська.В оселях краян готуються до світлого, радісного свята Воскресіння Христового. Чекають його і в Ширівцях – у сім‘ї Олександра та Світлани Доманчуків. Їхні четверо дітей Роман, Андрійко, Анна та найменшенька Аліночка із завмиранням подиху очікують на освячення кошичків із пасочками та крашанками.

Паску для рідних щороку пекла, поки мала сили і здоров‘я, 95-річна бабуся Марія Василівна. Свої уміння старенька передала онукам.
– Готувати тісто треба у спокої і тиші, лише з хорошими думками та з молитвою на вустах, навчала бабуся, – розповідає молода господиня Світлана.
Разом з донечками вона під пильним наглядом Марії Василівни уже за перевіреним рецептом вимішує сонячне, м‘яке тісто і щиро вірить, що воно виросте пишне, а значить рік буде щасливим, і молиться, щоб, боронь Боже, не сіло, бо це – на біду. У хаті тоді пахне свіжою випічкою, тепло і затишно.
Великодню суботу найбільше люблять діти, бо цей день наповнений таємничою атмосферою виготовлення писанок і крашанок. Дрібненькі пальчики дівчаток акуратно наліплюють на зафарбовані у цибулинні чи в буряку яєчка наклейки із зображенням Ісуса Христа та Матері Божої. А ще декорують їх різними крупами, вимальовуючи усілякі візерунки. Роблять усе з величезною любов‘ю, бо завжди дарують свої пасхальні обереги рідним, щоб охороняли їх від сил зла і приносили щастя.
Ближче до вечора в оселі Доманчуків стає гамірно, як у вулику. Усі метушаться, поспішають наготувати до святкового столу та зібрати великодній кошик. Хлопці підносять матусі паску, писанки, хрін, сіль, мак і мед у скляночках, кільце домашньої ковбаски, сало, сир та масло, часник, різні овочі та фрукти. Жінка акуратно все викладає у кошику.
– Бабуся навчала, що кожен з цих продуктів є помічним і лікувальним, – пригадує Світлана. – Наприклад, масло втирають у скроні при головних болях, сіль і мак використовують як захист від злого і нечистого, чудодійною є навіть шкаралупа свячених яєць, її закопують у городі для доброго врожаю.
А от дівчатка готують собі окремий кошик, в який складають маленьку пасочку, крашанки, фрукти і цукерки.
– Прикрашаємо пасхальні корзинки букетом: квітами, що якраз розцвіли, та вічнозеленим барвінком, накриваємо вишитим рушничком або мереживною серветкою. Також ставимо свічку, яку після освячення можна запалювати протягом року, коли в домі хтось хворіє для його швидкого одужання, – мовить господиня.
Серед ночі велика родина Доманчуків дружно йде до церкви, навколо якої сяють маленькі яскраві вогники – провісники дива. Після святкової літургії щаслива сім‘я поспішає додому розговлятися.
– Христос Воскрес! – вітає за багатим великоднім столом господар оселі Олександр Борисович. – Дай Боже, і нарік діждатися усім нам Світлого Воскресіння та зустріти його у мирі, злагоді, достатку і добрі.

Емілія Городенська.