«На фронті немає легкого життя»

Він на рік молодший за незалежну неньку-Україну. Але на його долю вже випало складне випробування – захищати її суверенітет і територіальну цілісність. І цей іспит склав з честю, як належить справжньому чоловікові.

Богдан Володимирович Ільїн народився у 1992 році у Поляні, де закінчив школу. Ще підлітком долучився до справи батька – виготовляв вироби з дерева, які потрібні людям у побуті. Аби стати справжнім фахівцем, вступив до Чернівецького вищого професійно-технічного училища №5. Служив в армії. Потім прийшов на роботу у Клішківецький лісопромисловий цех, де ось уже чотири роки працює заточувальником.

Торік у трудовій біографії молодого чоловіка була перерва: за першою хвилею мобілізації Богдана призвали до лав Збройних сил України. Потрапив до чернівецького підрозділу аеромобільних військ. У його складі протягом чотирьох місяців виконував бойові завдання у Луганській області, у зоні проведення антитерористичної операції.

– Непросто там було, – пригадує Богдан. – Адже постійно чатувала небезпека, постійно ворог обстрілював то з «градів», то з мінометів. На фронті немає легкого життя. Нам допомагало багато людей: волонтери, рідні. Частина хлопців побоювалися, що їх відправлять у зону АТО. Але більшість усвідомлювали: потрібно захищати незалежну державу, виконати свій обов‘язок, зрештою, не порушувати закон. Після демобілізації додому поверталися з піднесеним настроєм, бо випробування війною, захищаючи Україну, пройшли з честю.

Йому надали статус учасника бойових дій. Проте дотепер не вдалося отримати земельну ділянку, право на яку передбачене чинним законодавством.

Богдан Володимирович Ільїн планує одружитися, мати дітей, звести власний будинок. Словом, займатися мирними справами, бо на власному досвіді переконався, яке лихо – війна. Він пройшов крізь її горнило, отож нині зовсім по-іншому сприймає колись буденні речі: блакитне небо над головою, гомін дерев у лісі, спів птахів, зелену траву. Адже там, на сході України, цю красу спаплюжила ворожа сила, руйнівні дії якої зустрічав чи не на кожному кроці.

На знімку: Б. В. Ільїн за роботою – заточує пилу.

Сергій Михайленко.