Хотинський технікум відчинив двері для випускників

Щороку, за доброю традицією, в останню суботу травня технікум гостинно відчиняє двері, запрошуючи випускників різних років на зустріч у рідні стіни навчального закладу. І ось у теплій атмосфері справді родинного свята в актовій залі вкотре зібрались колишні випускники, щоб побачити друзів юності, пройтись коридорами технікуму, посидіти за партою, зустрітися в своїй аудиторії.
На свято зустрічі зібрались понад 150 випускників 1977–1987 років випуску. Для них організували екскурсії, фото- та експозиційні виставки і концерт художньої самодіяльності.
– Зустрічі з випускниками – це гарна традиція, яка щороку збирає викладачів та випускників, – зазначив директор технікуму Володимир Юзько. – Але, на жаль, час вносить зміни в людське життя. Нині поряд з нами немає багатьох викладачів, випуск­ників, які відійшли у вічність та віддали своє життя за Україну, загинули під час війни на сході.
Студенти Хотинського технікуму поклали квіти до меморіальної дошки колишньому випускнику технікуму О. В. Боднарюку, який загинув у зоні АТО, і до меморіальної дошки колишньому директору М. М. Другаку.
Викладачі пишаються своїми випускниками. Нині вони працюють у різних сферах народного господарства, стали досвідченими спеціалістами та поважними людьми. Серед них є і голови райдерж­адміністрацій, Герої праці та України, керівники підприємств та установ, директори шкіл, ПТУ, ВНЗ, лікарі, вчителі, викладачі, головні спеціалісти та робітники.
– За плечима багато прожитого і пережитого, побаченого і почутого, – звернувся до гостей В. І. Юзько. – Але думками ви сьогодні повернулись у безтурботну і разом з тим відповідальну юність, де були радісні свята і буденний вир життя. Хоч і промайнули роки, але ви, напевне, пам’ятаєте цікаві уроки, суворі іспити, веселі перерви, участь у художній самодіяльності, відпочинок на природі, екскурсії до Хотинської фортеці, перше кохання і недоспані ночі, пропущені пари, проспані екзамени та багато іншого, чим багате студентське життя.
Зустріч зі студентським минулим – це завжди свято, оскільки є можливість поспілкуватись з друзями юності, подякувати викладачам за мудрі настанови. Адже скільки б не минуло років, студенти для своїх наставників назавжди залишаються юними, допитливими, сповненими мрій і сподівань.
– Ви завжди бажані гості в рідному навчальному закладі. Двері нашого технікуму відкриті для абітурієнтів. А ми, викладачі, постараємось надавати справді якісні освітні послуги, – підсумував Володимир Іванович.
Наш кор.