Активісти організували сплав по Дністру проти будівництва каскаду ГЕС

Активісти організували сплав по Дністру проти будівництва каскаду ГЕС

Така акція протесту завершилася під стінами Хотинської фортеці

Майже два тижні тривала водна подорож громадських активістів, екологів і науковців з України і Молдови, які об’єдналися проти будівництва каскаду з шести ГЕС на Дністрі. Відправною точкою експедиції, протягом якої її учасники проводили зустрічі із жителями Подністров’я, став Галич Івано-Франківської області, а завершилася вона в Хотині.

Прикро, але початковий задум – висадитися під стінами фортеці – не вдався через те, що берег замулений і густо зарослий осокою.

Чистий швидкоплинний Дністер біля Хотина з чудовою прибережною рекреаційною зоною, на жаль, тепер лише в спогадах місцевих жителів старшого покоління. І як колись, ще до будівництва Дністровської ГЕС, уже не буде. Але в наших силах не допустити, щоб подібне не трапилося із річкою у верхній її течії й відвернути занепад нижньої ділянки Дністра, підтримавши акцію «Збережемо Дністер» і долучившись до збору підписів проти будівництва каскаду ГЕС. Саме до цього закликають учасники сплаву.

«Найважливіше, що маємо залишити для майбутніх поколінь – незіпсоване довкілля, – говорить співорганізатор акції «Збережемо Дністер» Максим Кияк. – Дністровський каньйон – це казково красиве місце, подібного якому в світі немає: неймовірна природа, екосистема, чисті води Верхнього Дністра. Не хочеться, щоб усе це зникло із появою каскаду нових ГЕС».

Максим Кияк розповів, що під час підготовки до мандрівки річкою йому поталанило сконтактувати із багатьма однодумцями. І після тривалої підготовки та титанічних зусиль таки вдалося втілити у життя те, що ніхто досі не робив – громадський сплав на байдарках і каное протяжністю понад 200 км (від Галича до Заліщиків, а звідти до Хотина). У ньому взяли участь близько 50 людей. Одночасно проводили зустрічі, виступали перед жителями понад десяти населених пунктів, збір підписів під колективним зверненням до Уряду щодо відмови від будівництва нових ГЕС на Дністрі та перегляду Програми розвитку гідроенергетики на період до 2026 року.

– За час подорожі ми не зустріли жодної людини, яка б сказала, що вона за будівництво ГЕС. Ми маємо дуже багато підписів на підтвердження цього, – ділиться враженнями Максим Кияк. – Наш спосіб пересування демонстрував серйозні наміри зберегти річку, а також солідарність із місцевими жителями у цьому. Особисто мене цей проект навчив вірити у позитивний результат не зважаючи ні на що, – зазначив співорганізатор акції М. Кияк. – Часом потрібно просто гребти, попри несприятливі погодні умови, мокрий, брудний одяг, попри те, що може чекати за поворотом. Люди з різних куточків України зібралися разом, щоб засвідчити небайдужість до проблеми міст і сіл біля ріки, яким загрожує будівництво каскаду ГЕС, щоб об’єднати зусилля і скоординувати дії для захисту Дністра.

У Хотині учасники сплаву зустрілися із співробітниками НПП «Хотинський», які вже другий рік б’ють на сполох, намагаючись поінформувати і залучити якомога більше населення, щоб відстояти життєдайну водну артерію краю.

За словами наукового співробітника НАН України, біолога Тараса Пушкаря, проводячи паралелі із діючими дніпровськими ГЕС, можемо говорити про знищення віками створюваного природою природного ареалу. Цінність цих територій буде втрачена назавжди, якщо ми дозволимо їх затопити.

«По-перше, це завдасть непоправної шкоди річці і може призвести до цвітіння води, коли вона застоюється і через велику кількість органіки починає псуватись, неприємно пахнути. У ній неможливо купатися, а риба гине. По-друге, це неприйнятно для людей, адже підняття рівня води на 8–10 метрів зумовить затоплення значної площі орних земель, вимушене переселення мешканців затоплених прибережних населених пунктів. Тож, якщо порахувати, то втрати через знищення Дністровського каньйона в десятки разів перевищуватимуть сумнівну економічну вигоду від каскаду ГЕС», – зазначив науковець.

Об’єднати зусилля проти такого будівництва закликала українців і учасниця сплаву з Молдови Наталія Віцинська. «Основною водною артерією Молдови є Дністер, який на 80% забезпечує країну і столицю Кишинів питною водою. У разі зведення ГЕС ми залишимося без води, не кажучи про те, що нижче за течією – Одеська область, – зауважила активістка. – У вересні в Кишиневі засідатиме міжнародна комісія з питань будівництва Україною каскаду гідроелектростанцій і ми сповнені надій, що громадським активістам Молдови і України вдасться зупинити проект, який може спричинити екологічну катастрофу».