Юна талановита художниця родом з Ворничан написала королеві Англії і отримала відповідь

07.02.2016 10:47

14-річна Анна Пономарь довела собі та іншим, що нічого нездійсненного у світі немає, і якщо чогось прагнеш понад усе – мрія неодмінно збудеться. Ця дівчинка особлива – їй поставили діагноз «дитячий церебральний параліч», вона в інвалідному візку. Але незважаючи на це, домоглася того, про що мільйони дітей тільки мріють.

Анна народилася у Ворничанах, зростала у любові й теплі, проте не мала можливостей для навчання і лікування. Аби допомогти своїй дитині, два роки тому батьки переїхали до туманного Альбіону. Саме там дівчина відчула себе повноцінною, сильною і спроможною до всього. Вона понад усе захоплюється історією та сучасністю Великобританії. А надто – життям монаршої родини та королеви Єлизавети. Як не дивно, але в ній Анна розгледіла образ покійної бабусі. Усю нерозтрачену любов свого юного щирого серденька дівчинка спрямувала на королеву.

Уже в Англії, на здивування рідних, вона відкрила в собі талант до живопису. Олійними фарбами малювала картини, а ще з більшим задоволенням створювала портрети Єлизавети II, принца Вільяма та його дружини Кетрін.

Напередодні Нового року Анна написала листа королівській сім‘ї, в якому розповіла про своє захоплення красою, грацією та розумом королеви, її чеснотами, котрі були притаманні і любимій бабусі з України, подякувала уряду Великобританії, що надали можливість влаштуватися у спеціалізовану школу для особливих дітей. Разом з листом відправила в подарунок і власні картини.

Батьки непокоїлися, щоб їхню доньку не спіткало велике розчарування. Адже в Букінгемський палац щодня доставляють понад 10 ящиків кореспонденції. Однак відповідь не забарилася: за кілька тижнів Анна отримала листа від її Величності. За дорученням королеви юній українській емігрантці відповів один із її секретарів: «Дорога Анно, королева попросила мене подякувати тобі за твій лист з фотографіями та три чудові картини. Її Величність дуже зворушена малюнками та вдячна за час і зусилля, які ти доклала, щоб створити такий дарунок. Королева засмучена звісткою про смерть твоєї бабусі і шле вашій сім’ї найщиріші співчуття», – йдеться у листі.

Щастю дівчинки, яка у свої чотирнадцять перемагає важку хворобу, вивчає мови, малює картини, не було меж. Тепер вона упевнена – заповітні мрії збуваються. Анна через тривалу розлуку дуже сумує за рідними з Данківців та дідусем із Ворничан, але знає, що вони неодмінно порадіють за її успіхи. А це ще один стимул не здаватися, продовжувати долати труднощі і досягати своєї мети.